Угруповання формації ковили української

(Stipeta ucrainicae)

Асоціації:

Австрійськополиново - українськоковилова (Stipetum (ucrainicae) artemisiosum (austriacae)), валіськокострицево - українськоковилова (Stipetum (ucrainicae) festucosum (valesiacae)), волосистоковилово - українськоковилова (Stipetum (ucrainicae) stiposum (capillatae)), волохатокринітарієво - українськоковилова (Stipetum (ucrainicae) crinitariosum (villosae)), вузьколистотонконогово - українськоковилова (Stipetum (ucrainicae) poosum (angustifoliae)), кущовокараганово - українськоковилова (Stipetum (ucrainicae) caraganosum (fruticis)), лессінгоковилово - українськоковилова (Stipetum (ucrainicae) stiposum (lessingianae)), ранньоосоково - українськоковилова (Stipetum (ucrainicae) caricosum (praecocis)), сегієромолочаєво - українськоковилова (Stipetum (ucrainicae) euphorbiosum (sequieranае)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

9,8 - 14,5; І,ІІ; 2;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Смуга валіськокострицево-ковилових і почасти південні окраїни смуги різнотравно-валіськокострицево-ковилових степів (Причорноморська низовина, рівнинна частина Криму, Донецький кряж, південні відроги Середньоруської височини).

Фізико-географічні умови:

Плато і пологі схили з добре розвиненими південними чорноземами та каштановими, нерідко дерново-карбонатними змитими ґрунтами, що формуються на карбонатних породах (вапняки, крейда).

Біотоп:

Справжні степи злакові валіськокострицево-ковилові та різнотравноваліськокострицево-ковилові.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості типового субендемічного (понтичного) евксерофільного виду, що формується за умови помірної експлуатації пасовищних угідь. Домінант (ковила українська (Stipa ucrainica)) та співдомінанти (к. волосиста (S. capillata), к. Лессінга (S. lessingiana)) занесені до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

Синтаксон виступає маркером південних (сухих, валіськокострицево-ковилових) степів. Основна частина ареалу синтаксону перебуває в Україні.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостої угруповань розділяються по вертикальній структурі на два-три під’яруси і мають невисоке загальне проективне покриття (40 - 60%). До першого під’ярусу (30 - 70 см) входять переважно щільнодернинні злаки, зокрема ковила українська, к. волосиста і к. Лессінга, а також відносно нечисленні види різнотрав’я: будяк гачкуватий (Carduus uncinatus), прангос кривниковий (Prangos odontalgica), люцерна румунська (Medicago romanica), белевалія сарматська (Bellevalia sarmatica), миколайчики польові (Eryngium campestre), молочай Сегієрів (Euphorbia seguiriana), підмаренник руський (Galium ruthenicum), сухоребрик мінливий (Sisymbrium polymorphum), льонок великохвостий (Linaria macroura), еріозинафа довголиста (Eriosynaphe longifolia), гоніолімон татарський (Goniolimon tataricum). Другий під’ярус заввишки 10 - 30 см формують: костриця валіська (Festuca valesiaca), кипець гребінчастий (Koeleria cristata), полин австрійський (Artemisia austriaca), осока вузьколиста (Carex stenophylla) та о. рання (C. praecox), пижмо тисячолисте (Tanacetum millefolium), астрагал Геннінга (Astragalus henningii) та інші види різнотрав’я. Третій під’ярус (до 10 см заввишки) складається з весняних ефемероїдів. Це, зокрема, вероніка весняна (Veronica verna), зірочки цибулиноносні (Gagea bulbifera), тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii) та ряд таких видів, як остудник Бессера (Herniaria besseri), півники карликові (Iris pumila), грабельки звичайні (Erodium cicutarium). Поверхня ґрунту на широких міждернинних проміжках з більшою чи меншою рясністю вкрита мохами - синтріхією сільською (Syntrichia ruralis), астомом кучерявим (Astomum crispum), лишайниками, зокрема кладонією листуватою (Cladonia foliacea) та оленячим рогом (C. rangiformis), неофусцелією грубозморшкуватою (Neophuscelia ryssolea f. ryssolea) та синьозеленою водоростю - ностоком звичайним (Nostoc commune).

У травостоях переважають степові євразійські (причорноморськоказахстанські) види - ковила Лессінга і к. волосиста, костриця валіська, кипець гребінчастий, та численні види різнотрав’я, а також понтичні види - деревій тонколистий (Achillea leptophylla), гоніолімон татарський (Goniolimon tataricum), белевалія сарматська (Bellevaria sarmatica) та ін.

Потенціал відновлюваності:

Поновлення структури угруповань на перелогах є тривалим процесом. На пасовищних збоях демутація проходить задовільно.

Режим збереження:

Регульованої заповідності, заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються в Українському степовому ПЗ, Луганському ПЗ, Єланецькому ПЗ, БЗ"Асканія-Нова" та Азово-Сиваському НПП.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Охорона цілинних решток південних степів з домінуванням ковили української, їх регламентована експлуатація та впровадження системи регулювальних заходів у степових заповідниках.

Джерела інформації:

Шалит, 1938; Білик, Ткаченко, 1970; Ткаченко, 1971в, 1973; Зеленая книга ...,1987; Кондратюк, Бурда, Чуприна и др., 1988; Ткаченко, Дідух, Генов та ін., 1998.

Автор:

В.С. Ткаченко