Угруповання формації ковили найкрасивішої
(Stipeta pulcherrimae)
Асоціації:
Вузьколистоковилово - найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) stiposum (tirsae)), низькоосоково - найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) caricosum (humilis)), пісковоперстачево - найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) potentillosum (arenariae)) - на Поділлі; валіськокострицево - найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) festucosum (valesiacae)), ковилолистопирійово - най красивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) elytrigiosum (stipifoliae)), кущово караганово - найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) caraganosum (fruticis)), наземнокуничниково - найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) calamagrostidosum (epigeioris)), румунськолюцерново - найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) medicagosum (romanicae)) - на чорноземах; беккерокострицево - най красивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) festucosum (beckerii)), залеськоковилово - найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) stiposum (zalesskii)) - на третинних пісках; вапнолюбночебрецево - найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) thymosum (calcarei)), волохатокринітарієво - найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) crinitariosum (villosae)),двоколосковоефедрово - найкрасивішоковилова (Stipetum(pulcherrimae) ephedrosum (distachyi)), короткоголовоюрінеєво - найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) jurinosum (brachycephalae)) - на вапняках, крейді; борознистокострицево - найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) festucosum (rupicolae)), стевеновосонцецвітово - найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) helianthemosum (stevenii)) - у Гірському Криму.
Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:
8,0 - 15,2; І, ІІ; 2;"перебувають під загрозою зникнення".
Поширення в Україні:
Лісостепова і степова зони, переважно в підзоні різнотравно-валіськокострицево-ковилових степів, а також у Гірському Криму. Трапляється спорадично невеликими ділянками, приуроченними до кам’янистих схилів.
Фізико-географічні умови:
Переважно схилові місцезростання зі змитими ґрунтами.
Біотоп:
Лучні та справжні різнотравно-злакові степи.
Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:
Рідкісний тип асоційованості домінуючих видів. Домінант - ковила найкрасивіша (Stipa pulcherrima) - занесений до ЧКУ. Співдомінант - к. вузьколиста (S. tirsa) - занесений до ЧКУ. Співдомінанти - ковила Залеського (Stipa zalesskii) та пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia) - занесені до ЧКУ, ЄЧС та ЧК МСОП.
Ботаніко-географічна значущість:
Висока екотопічна різноманітність синтаксону в різних підзонах степів України обумовлює велике видове його багатство.
Ценотична структура та флористичне ядро:
Переважно одноярусні (чагарниково-степові двоярусні) трав’янисті угруповання, у складі яких основне місце посідають ксерофітні і мезоксерофітні щільнодернинні злаки з рясною домішкою звичайного, почасти петрофітного та псамофітного степового різнотрав’я. Загальне проективне покриття коливається від 30-50% (петрофітні варіанти) до 70-95% (на порівняно добре розвинених карбонатних ґрунтах лучно-степового типу зволоження). У вертикальній структурі майже завжди достатньо добре вираженими є два-три висотних під’яруси. Наземний покрив мохів і лишайників відмічається рідко. В складі угруповань переважають степові види, серед яких часто трапляються численні ендемічні, переважно понтичні види родів юринея (Jurinea), чебрець (Thymus), волошка (Centaurea), а також дрік скіфський (Genista scythica), зміївка болгарська (Cleistogenes bulgarica), карагана скіфська (Caragana scythica) тощо. Домінант - західно-палеарктичний степовий мезоксерофітний (субксерофітний) вид, що росте в супроводі багатьох псамопетрофітних ендеміків.
Потенціал відновлюваності:
Відносно легко і рясно поновлюються на степових згарищах, чутливі до нерегламентованих пасовищних навантажень і надовго зникають на перелогах. В усіх випадках швидше відновлюється на еродованих степових схилах.
Режим збереження:
Режим регульованої заповідності, ощадливі форми природокористування на степових цілинних рештках.
Забезпеченість охороною:
Охороняються в Українському степовому ПЗ (Хомутовський степ, Кам’яні Могили та Крейдова флора), Луганському ПЗ (Стрільцівський степ і Провальський степ), Єланецькому ПЗ, Опукському ПЗ, Кримському ПЗ.
Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:
Послаблення пасовищних та рекреаційних навантажень на існуючі цілинні місцезростання та включення їх до місцевих природоохоронних мереж.
Джерела інформації:
Лавренко, Дохман, 1933; Білик, 1973б; Осычнюк, 1980; Дідух, Шеляг-Сосонко, 1980; Ткаченко, 1980, 1989; Зеленая книга ..., 1987; Кондратюк и др., 1988; Ткаченко, Чуприна, 1995.
Автор:
В.С. Ткаченко