Угруповання формації ковили дніпровської

(Stipeta borysthenicae)

Асоціації:

Вапняковочебрецево - дніпровськоковилова (Stipetum (borysthenicae)thymosum(calcarei)), волосистоковилово - дніпровськоковилова (Stipetum (borys thenicae)stiposum(capillatae)), кримськополиново - дніпровськоковилова (Stipetum (borysthenicae) artemisiosum (tauricae)), лавренковожитняково - дніпровськокови лова (Stipetum (borysthenicae) agropyronosum (lavrenkoani)), лишайниково - вузько листоюринеєво - дніпровськоковилова (Stipetum (borysthe nicae) jurineoso (stoechadifoliae) - cladoniosum), пісковокипцево - беккерокострицево - дніпров сько ковилова (Stipetum (borysthenicae) festucosо (beckeri) - koeleriosum (sabuletorii)), пухнастолистоковилово - дніпровськоковилова (Stipetum (borysthenicae) stiposum (dasyphyllae), українськоковилово - дніпровськоковилова (Stipetum (borysthenicae) stiposum (ucrainicae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

10,9 - 13,4; І, ІІ; 2;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Переважно на піщаних терасах річкових долин у межах степової і лісостепової зон та південної частини Українського Полісся.

Фізико-географічні умови:

Легкі супіщані малопотужні дернові ґрунти, подекуди легкосуглинисті слабко задерновані піски арен. Зрідка на відслоненнях і щебенистих розсипах гранітів і пісковиків.

Біотоп:

Псамофітні угруповання на других терасах річок Лісостепу, Степу та морського узбережжя.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Унікальний тип асоційованості домінуючих видів. Домінант (ковила дніпровська (Stipa borysthenica)) та співдомінанти (к. українська (S. ucrainica), к. волосиста (S. capillata)) занесені до ЧКУ; к. пухнастолиста (S. dasyphilla) - до ЧКУ та ЧК МСОП.

Ботаніко - географічна значушість. Азональні угруповання піщаних степів.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Дуже зріджені (загальне проективне покриття не більше 30-40%) псамофітно-степові трав’яні, одноярусні угруповання з двома висотними під’ярусами. Перший під’ярус (заввишки 15 - 70 см) формують едифікатор та численні облігатні псамофіти - костриця Беккера (Festuca beckeri), кипець пісковий (Koeleria sabuletorum), полин Маршаллів (Artemisia marshalliana), чебрець дніпровський, деревій дрібноквітковий (Achillea micrantha), юринея пухка (Jurinea laxa) та ін., а другий під’ярус, або наземний покрив, - лишайники, проективне покриття яких досягає 60%. Флористичне ядро формують причорноморські та причорноморсько-казахстанські облігатні псамофітні види, що тут переважають.

Потенціал відновлюваності:

Після порушення субстрату процеси демутації дуже тривалі і охоплюють кілька стадій та підстадій поновлення первинного рослинного покриву.

Режим збереження:

Регульована заповідність (періодичне викошування, регламентоване випасання худоби, фітоценотичний моніторинг).

Забезпеченість охороною:

Чорноморський БЗ (Івано-Рибальчанська та Солоноозерна ділянки), РЛП"Кінбурнська коса" (Миколаївська обл.), РЛП"Трахтемирів" (Київська обл., Черкаська обл.), лісовий заказник загальнодержавного значення"Березові колки" (Херсонська обл.), ботанічний заказник загальнодержавного значення"Лісники" (м. Київ).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Організація нових природоохоронних територій на пісках борової тераси Середнього Дніпра і р. Сіверського Дінця.

Джерела інформації:

Косець, 1936; Косець, Ткаченко, 1973; Зеленая книга ..., 1987, Ткаченко, Лисенко, 1998; Лавренко, 1980; Ткаченко, Уманець, 1993.

Автор:

В.С. Ткаченко