Угруповання формації дрока скіфського
(Genisteta scythicae)
Асоціації:
Вапнолюбнобедринцево - скіфськодрокова (Genistetum (scythicae) pimpinellosum (titanophilae)), двовидночебрецево - скіфськодрокова (Genistetum (scythicae) thymosum (dimorphi)), короткоголовоюрінеєво - скіфськодрокова (Genistetum (scythicae) jurineosum (brachycephalae)).
Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:
14,2; І; 3;"рідкісні".
Поширення в Україні:
Південно-східна частина степової зони Причорномор’я та Приазов’я (Херсонська, Запорізька, Донецька області).
Фізико-географічні умови:
Схили річкових долин, балок та окремих гір з щебенистими звичайними чорноземними ґрунтами на сарматських вапняках.
Біотоп:
Томіляри.
Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:
Звичайний тип асоційованості домінанта та співдомінантів. Домінант - дрік скіфський (Genista scythica) - занесений до ЧКУ.
Ботаніко-географічна значущість:
Ендемічні угруповання, домінант яких - північно-причорноморський ендемік.
Ценотична структура та флористичне ядро:
Напівагломеративні петрофітні одноярусні угруповання, слабо диференційовані на під’яруси. Загальне проективне покриття досягає 60%, з яких 15 - 25% припадає на домінанта (дрік скіфський), 10 - 15% - на співдомінанта відповідного угруповання - юринею короткоголову (Jurinea brachycephala), бедринця вапнолюбного (Pimpinella titanophila) або чебреця двовидового (Thymus dimorphus), решта - на асектаторні види травостою. Постійними фітокомпонентами травостою є степові та петрофітно-степові види, а саме: ковила найкрасивіша (Stipa pulcherrima), костриця валіська (Festuca valesiaca), кринітарія волохата (Crinitaria villosa), лещиця малонасінна (Gypsophila oligosperma), березка лінійнолиста (Convolvulus lineatus), вероніка степова (Veronica steppacea), шавлія поникла (Salvia nutans), астрагал український (Astragalus ucrainicus) тощо.
Потенціал відновлюваності:
Дуже слабкий.
Режим збереження:
Регульованої заповідності.
Забезпеченість охороною:
Охороняються в Українському степовому ПЗ (відділення"Хомутовський степ").
Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:
Пошук, картування нових місцезнаходжень, включення їх до територій та об’єктів природно-заповідного фонду і екомережі. Моніторинг за станом угруповання.
Джерела інформації:
Перспективная сеть …, 1987; Ткаченко та ін., 1998.
Автор:
Л.П. Вакаренко, Я.І. Мовчан