Угруповання формації асфоделіни жовтої та кримської

(Asphodelineta luteae et tauricae)

Асоціації:

Білоповстистосамосилово - жовто-(кримсько-) асфоделінова (Aspho delinetum (luteae et tauricae) teucriosum (polii)), валіськокострицево - жовто-(кримсько-) асфоделінова (Asphodelinetum (luteae et tauricae) festucosum (valesiacae)), гайовосамосилово - жовто- (кримсько-) асфоделінова (Asphodelinetum (luteae et tauricae) teucriosum (chamaedryis)), кальєчебрецево - жовто- (кримсько-) асфоделінова (Asphodelinetum (luteae et tauricae) thymosum (callieri)), каппадокійськоcтоколосово - жовто-(кримсько-) асфоделінова (Asphodelinetum (luteae et tauricae) bromopsidosum (cappаdoсicae)), короткокипцево - жовто- (кримсько-) асфоделінова (Asphodelinetum (luteae et tauricae) koeleriosum (brevis)), кримськочебрецево - жовто-(кримсько-) асфоделінова (Asphodelinetum (luteae et tauricae) thymosum (taurici)), лежачофуманово - жовто-(кримсько-) асфоделінова (Asphodelinetum (luteae et tauricae) fumanosum (procumbentis)), стевеносонцецвітово - жовто- (кримсько-) асфоделінова (Asphodelinetum (luteae et tauricae) helianthemosum (stevenii)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

12,1; І; 2;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Гірський Крим, Тарханкутський та Керченський п-ви. Угруповання асфоделіни жовтої (Asphodelineta luteae) частіше трапляються на яйлах та південному узбережжі Криму, а. кримської (A. tauricae) - в нижніх поясах рослинності Гірського Криму, в передгір’ях та на Тарханкутському і Керченському півостровах.

Фізико-географічні умови:

Переважно південні, рідше східні та західні схили зі щебенистими чорноземними або коричневими ґрунтами на вапняках.

Біотоп:

Томіляри.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінінтів. Асфоделіна жовта (Asphodeline lutea) занесена до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

Угруповання на північній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Проективне покриття травостою складає 40 - 80%. У першому розрідженому (до 20%), висотою до 60 см, під’ярусі травостою панує асфоделіна жовта або а. кримська (Asphodeline taurica) з незначною участю залізниці кримської (Sideritis taurica), житняка понтійського (Agropyron ponticum), юринеї брудної (Jurinea sordida) тощо. У другому під’ярусі (20 - 40%) домінує або один із видів злаків (костриця валіська (Festuca valesiaca), стоколос каппадокійський (Bromopsis cappаdoсica), бородач звичайний (Botriochloa ischaemum), кипець короткий (Koeleria brevis)) або один з видів чагарничків (чебрець Кальє (Thymus callieri), ч. кримський (Th. tauricus), сонцецвіт Стевена (Helianthemum stevenii), фумана лежача (Fumana procumbens), самосил білоповстистий (Teucrium polium), с. гайовий (T. chamaedrys)). У складі угруповань переважають типові види степів та томілярів, а саме: люцерна серповидна (Medicago falcata), півонія тонколиста (Paeonia tenuifolia), белевалія сарматська (Bellevalia sarmatica), юринея брудна (Jurinea sordida), маренка Стевена (Asperula stevenii) тощо.

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Регульованої заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються в Опукському ПЗ, Казантипському ПЗ, Кримському ПЗ, Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ та Карадазькому ПЗ, у ландшафтному заказнику загальнодержавного значення"Мис Айя", ботанічному заказнику місцевого значення"Ділянка степу на Тарханкутському півострові", комплексній пам’ятці природи загальнодержавного значення"Гора Ак-Кая" (АР Крим).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Моніторинг за станом угруповань. Виявлення та картування нових місцезнаходжень, включення їх до територій та об’єктів природно-заповідного фонду і екомережі.

Джерела інформації:

Шеляг-Сосонко, Дидух, 1980; Шеляг-Сосонко, 1980а; Вакаренко, Дідух, 1985; Зеленая книга …, 1987; Дидух, 1992.

Автор:

Л.П. Вакаренко, Я.П. Дідух