Угруповання формації ялівцю низького

(Junipereta hemisphericae)

Асоціації:

Борознистокострицево - низько рос ло ялівцева (Juniperetum (hemisphaericae) festucosum (rupicolae)), каппадокійськостоколосово - низькорослоялівцева (Juniperetum (hemisphaericae) bromopsidosum (cappadocicae)), низькоосоково - низькорослоялівцева (Juniperetum (hemisphaericae) caricosum (humilis)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,5 - 12,5; І; 2;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Гірський Крим (Чатир-Даг та Бабуган яйла).

Фізико-географічні умови:

Яйли на висоті 1200 - 1400 м н. р. м., на вапнякових породах з кам’янистими гірсько-степовими ґрунтами в умовах інтенсивного карсту.

Біотоп:

Чагарниково-трав’яні угруповання на карбонатах у Гірському Криму.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асо ційованості домінанта чагарникового ярусу з домінантами трав’яного ярусу.

Ботаніко-географічна значущість:

Рідкісні угруповання, загальна площа яких становить лише декілька сотень гектарів.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Для угруповань характерна мозаїчність, обумовлена наявністю великих куртин (до 20 м діаметром) ялівця низькорослого (Juniperus hemispherica) та я. козачого (J. sabina), проміжки між якими зайняті степовими рослинами. Куртини, утворені переплетеними гілками ялівців, дуже щільні, заввишки до 70 см. Трав’яний покрив під ними не розвивається. У міжкуртинних проміжках проективне покриття травостою досягає 80%, тут у найсухіших та найбідніших умовах домінує осока низька (Carex humilis), на більш розвинутих гірсько-степових ґрунтах - стоколос каппадокійський (Bromopsis cappadocica), а при наявності суцільного шару ґрунту (до 20 см) - костриця борозниста (Festuca rupicola). У травостої трапляються лучно-степові види, такі як лисохвіст піхвовий (Alopecurus vaginatus), жовтець гірськолюбний (Ranunculus oreophilus), сонцецвіт Стевена (Helianthemum stevenii), чебрець Кальє (Thymus callieri), самосил яйли (Teucrium jailae) тощо.

Потенціал відновлюваності:

Незадовільний, на місці знищених куртин ялівцю формуються степові угруповання.

Режим збереження:

Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються в Кримському ПЗ.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Моніторинг стану угруповань, дотримання режиму охорони.

Джерела інформації:

Поплавская, 1930; Привалова, 1958; Шеляг-Сосонко, Дидух, 1980; Зеленая книга …, 1987; Дидух, 1992; Каталог …, 2002.

Автор:

Л.П. Вакаренко, Я.П. Дідух

Трав’яні та чагарникові степові угруповання