Угруповання букових лісів

(Fagetа sylvaticae) з домінуванням у травостої цибулі ведмежої (Allium ursinum)

Асоціації:

Буковий ліс ведмежоцибулевий (Fagetum (sylvaticae) alliosum (ursini)), грабово - звичайнодубово - буковий ліс ведмежоцибулевий (Carpineto (betuli) - Querceto (roboris) - Fagetum (sylvaticae) alliosum (ursini)), грабово - ялицево - буковий ліс ведмежоцибулевий (Carpineto (betuli) - Abieto (albae) - Fagetum (sylvaticae) alliosum (ursini)), яворово - буковий ліс ведмежоцибулевий (Acereto (pseudoplatani) - Fagetum (sylvaticae) alliosum (ursini)), ялиново - буковий ліс ведмежоцибулевий (Piceeto (abietis) - Fagetum (sylvaticae) alliosum (ursini)), ялиново - ялицево - буковий ліс ведмежоцибулевий(Piceeto (abietis) - Abieto (albae) - Fagetum (sylvaticae) alliosum (ursini)), ялицево - буковий ліс ведмежоцибулевий (Abieto (albae) - Fagetum (sylvaticae) alliosum (ursini)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,4 - 13,2; І; 2;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Українські Карпати (Буковинські Карпати, Сколівські Бескиди, Сянсько-Стрийська верховина), Західне Поділля (ГологороКременецький кряж, Розточчя, Кам’янецьке Придністров’я, Медобори).

Фізико-географічні умови:

В Українських Карпатах: у прохолодній, рідше - у помірній, кліматичних зонах на висотах 500 - 1150 м н. р. м., на схилах різних експозицій крутизною 10 - 300 з вологими слабокислими бурими гірськолісовими типовими (дуже насиченими основами) ґрунтами у смугах проходження вапнистих відкладів. У рівнинній частині ареалу: нижні частини стрімких схилів, складених вапняковими породами та місця підвищеного зволоження ґрунтів на світло-сірих чи сірих середньопотужних ґрунтах.

Біотоп:

Букові ліси Західної України.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості пануючих видів головного ярусу із домінантом травостою, яким є цибуля ведмежа (Allium ursinum), занесена до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

У рівнинній частині ареалу едифікатор знаходиться на північно-східній межі поширення, а домінант травостою має диз’юнктивний ареал.

Ценотична структура та флористичне ядро:

В Українських Карпатах одно-, двох’- триярусні різновікові деревостани із зімкнутістю крон 0,6 - 0,8 і продуктивністю I - II бонітетів. У першому ярусі переважає бук лісовий (Fagus sylvatica), подекуди разом із ялицею білою (Abies alba) та домішкою явора (Acer pseudoplatanus), другий ярус подекуди утворює ялина європейська (Picea abies), а третій - граб звичайний (Carpinus betulus). У ярусі підліска поодиноко зростають жимолость чорна (Lonicera nigra), шипшина повисла (Rosa pendulina), горобина звичайна (Sorbus aucuparia). Проективне покриття трав’яного ярусу у першій половині вегетаційного періоду високе (85 - 95 %), у другій половині - воно знижується. Флористичне ядро утворю ють переважно мезофільні слабоaцидофільні та нейтрофільні, монтанні, неморальні та азональні види - цибуля ведмежа (40 - 70%), зірочник гайовий (Stellaria nemorum), безщитник жіночий (Athyrium filix-femina), б. розставленолистий (A. distentifolium) та ін. У рівнинній частині ареалу деревостани двох’ярусні високоповнотні (0,8 - 0,9), різновікові. Перший ярус утворює бук лісовий ІІ - ІІІ бонітетів, з домішкою дуба звичайого (Quercus robur), клена гостролистого (Acer platanoides), явора. У другому розрідженому (0,1 - 0,2) ярусі зростають граб звичайний, липа серцелиста (Tilia cordata). У підліску поодиноко трапляються ліщина звичайна (Corylus avellana), бруслина європейська (Euonymus europaea), свидина кров’яна (Swida sanguinea). У травостої з покриттям 60 - 70% домінують цибуля ведмежа (40 - 50%) та яглиця звичайна (Aegopodium podagraria). Постійно трапляються копитняк європейський (Asarum europaeum), підмаренник запашний (Galium odoratum), апозерис смердючий (Aposeris foetida), переліска багаторічна (Mercurialis perennis).

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Абсолютної та регульованої заповідності, заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються в ПЗ"Медобори", НПП"Подільські Товтри", НПП"Ужанський", НПП"Вижницький", НПП"Сколівські Бескиди", Карпатському НПП, РЛП"Верхньодністровські Бескиди", ландшафтних заказниках загальнодержавного значення"Бердо" (Львівська обл.),"Козакова долина" (Івано-Франківська обл.), лісовому заказнику місцевого значення"Завадівський" (Львівська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Лісогосподарські заходи, спрямовані на збереження та відновлення угруповань. Організація природно - заповідних територій на верховинському хребті Пікуй.

Джерела інформації:

М’якушко, 1971а; Стойко, 1977, 1977а; Мілкіна, 1984, 1987, 1990, 1993; Буняк, 1986; Зеленая книга..., 1987; Стойко та ін., 1990; Денисюк, Стойко, 1993; Милкина, 1995; Устименко, Попович, 1995а; Попович, Устименко, 1997; Шеляг-Сосонко, Попович, Устименко, 1997; Стойко та ін., 1998; Шеляг-Сосонко та ін., 2002; Соломаха та ін., 2004; Чорней та ін., 2005; Дейнека та ін., 2006.

Автор:

П.М. Устименко, Л.І. Мілкіна