Угруповання звичайноясеневих лісів угорськобузкових

(Fraxinetа (excelsioris) syringosа (josikaeae)), клейковільхово - звичайноясеневих лісів угорськобузкових (Alneto (glutinosae) - Fraxinetа (excelsioris) syringosа (josikaeae)) та сіровільхово - звичайноясеневих лісів угорськобузкових (Alneto (incanae) - Fraxinetа (exelsioris) syringosа (josikaeae))

Асоціації:

Звичайноясеневий ліс угорськобузковий (Fraxinetum (excelsioris) syringosum (josikaeae)), звичайноясеневий ліс угорськобузково - білокременевий (Fraxinetum (excelsioris) syringoso (josikaeae) - petasitosum (albae)), клейковільхово - звичайноясеневий ліс угорськобузково - болотнокалюжницевий (Alneto (glutino sae) - Fraxinetum (excelsioris) syringoso (josikaeae) - calthosum (palustris)), клейко вільхово - звичайноясеневий ліс угорськобузково - ведмежоцибулевий (Alneto (glu tino sae) - Fraxinetum (excelsioris) syringoso (josikaeae) - alliosum (ursini)), клей ко вільхово - звичайноясеневий ліс угорськобузково - копитняковий (Alneto (glutinosae) - Fraxinetum (excelsioris) syringoso (josikaeae) - asarosum (europaei)), клейковільхово - звичайноясеневий ліс угорськобузково - рідковолосоосоковий (Alneto (glutinosae) - Fraxinetum (excelsioris) syringoso (josikaeae) - caricosum (remotae)),сіровільхово - звичайноясеневий ліс угорськобузково - несправжньосмикавцевоосоковий (Alneto (incanae) - Fraxinetum (exelsioris) syringoso (josikaeae) - caricosum (pseudocyperis)), сіровільхово - звичайноясеневий ліс угорськобузково - трясучковидноосоковий (Alneto (incanae) - Fraxinetum (exelsioris) syringoso (josikaeae) - caricosum (brizoiditis)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

15,5 - 16,0; І; 2;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Українські Карпати (Сянсько-Стрийська верховина, Воловецько-Міжгірська верховина, Полонинський хребет, гірська частина Закарпаття: верхів’я басейнів рік Ужа, Латориці, Ріки, Стрия).

Фізико-географічні умови:

У помірній кліматичній зоні тераси гірських річок на висоті 335 - 570 м н. р. м. з вологими та сирими дерново-глеєвими ґрунтами.

Біотоп:

Ясеневі ліси.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінанта деревостану з домінантом підліску - бузку угорського (Syringа josikaea), реліктового виду, занесеного до ЧКУ, ЧК МСОП, Додатку І Бернської конвенції.

Ботаніко-географічна значущість:

Домінант підліску - бузок угорський - є карпато-балканським ендеміком.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Деревостан одно- чи двох’ярусний І - ІІ бонітету із зімкнутістю крон 0,6 - 0,7. Перший ярус утворений ясенем звичайним (Fraxinus excelsior), який у віці 60 - 100 років - заввишки 20 - 25 м. Подекуди другий ярус формує вільха клейка (Alnus glutinosa) віком 50 років (заввишки до 15 м) з участю клена польового (Acer campestre), черешні (Cerasus avium). Підлісок сформований бузком угорським (0,1 - 0,4), поодиноко ростуть верба козяча (Salix caprea) та калина звичайна (Viburnum opulus). Флористичне ядро формують мезогігрофільні та гігрофільні нітрофіли й слабоацидофільні види, утворюючи густий травостій (50 - 80%) з домінуванням кремени білої (Petasites albus), копитняка європейського (Asarum europaeum), калюжниці болотної (Calthа palustris), осоки рідковолосої (Carex remota), цибулі ведмежої (Allum ursinum) та з участю осоки трясучковидної (Carex brizoides), гадючника оголеного (Filipendula denudata), молочаю болотного (Euphorbia palustris), валеріани високої (Valeriana exaltata), гравілата річкового (Geum rivale), скереди болотної (Crepis paludosa), осоту городнього (Cirsium oleraceum), хвоща лісового (Equisetum sylvaticum), розрив-трави звичайної (Impatiens noli-tangere), жовтеця повзучого (Ranunculus repens) та інших.

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у ботанічному заказнику місцевого значення"Климець" (Закарпатська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Необхідно поширити режим охорони на час цвітіння бузку угорського. Включення місцезростань рослинних угруповань, що не охороняються, до природно-заповідного фонду. Потребує додаткового вивчення сучасного стану, організація моніторингу. Сприяння лісовідновленню.

Джерела інформації:

Стойко, 1977; Стойко и др., 1980а; Мілкіна, 1985а, 1990; Зеленая книга ..., 1987; Стойко та ін., 1991, 1998; Шеляг-Сосонко та ін., 2002; Фельбаба-Клушина, 2005.

Автор:

С.М. Стойко, Л.М. Фельбаба-Клушина

Чагарникові та чагарничкові угруповання Карпат і Криму