Угруповання ялинових лісів сибірськоялівцевих

(Piceetа (abietis) juniperosа (sibiricae))

Асоціації:

Ялиновий ліс сибірськоялівцево - чорницевий (Piceetum (abietis) juniperoso (sibiricae) - vacciniosum (myrtilli)), ялиновий ліс сибірськоялівцево - чорницево - зеленомоховий (Piсеetum (abietis) juniperoso (sibiricae) - vaccinioso (myrtilli) - hylocomiosum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

12,2; І; 3;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Високогірні райони Українських Карпат (Гуцульські Альпи, г. Піп Іван Мармароський (Івано-Франківська обл.)).

Фізико-географічні умови:

Верхня межа лісу на висоті 1600 - 1670 м н. р. м. Ґрунти щебенисті та скелясті, неглибокі (20 - 30 м), бурі лісові, переважно добре дреновані. Клімат помірно холодний, вологий, період активної вегетації становить 2 - 2,5 місяці.

Біотоп:

Ацидофільні гірські смерекові ліси Карпат.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінуючого виду деревостану з домінантом підліску.

Ботаніко-географічна значущість:

Угруповання знаходяться на верхній межі лісу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Деревостан одноярусний із зімкнутістю крон 0,4 - 0,6. Його формує ялина європейська (Picea abies) різного віку, з продуктивністю IV - V бонітетів. У підліску (0,2 - 0,4) переважає ялівець сибірський (Juniperus sibirica) з участю сосни гірської (Pinus mugo), душекії зеленої (Dushekia viridis). У трав’яно-чагарничковому (40 - 50%) ярусі переважає чорниця (Vaccinium myrtillиs) з участю куничника волохатого (Calamagrostis villosa) та к. очеретяного (C. arundinacea), щавля карпатського (Rumex carpaticus), підбілика альпійського (Homogyne alpina), сольданели угорської (Soldanella hungarica), ожики лісової (Luzula sylvatica), квасениці звичайної (Oxalis acetosella). Добре виражений моховий покрив (70 - 80%) утворюють гілокомій блискучий (Hylocomium splendens), плеуроцій Шребера (Plеurozium schreberi), ритидіадельфа трикутна (Rhytidiadelphus triquetrus), рунянка звичайна (Polytrichum commune).

Потенціал відновлюваності:

Слабкий.

Режим збереження:

Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороною не забезпечені.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Включення місцезростань рослинних угруповань до природно-заповідного фонду, організація моніторінгу, потребує вивчення сучасного стану.

Джерела інформації:

Малиновський, 1980; Шеляг-Сосонко та ін., 2002.

Автор:

П.М. Устименко