Угруповання звичайнодубово - ялицевих лісів

(Querceto (roboris) - Abietа (albae))

Асоціації:

Звичайнодубово - ялицевий ліс залозистозубницевий (Querceto (roboris) - Abietum (albae) dentariosum (glandulosae)), звичайнодубово - ялицевий ліс зеленомоховий (Querceto (roboris) - Abietum (albae) hylocomiosum)), звичайнодубово - ялицевий ліс квасеницевий (Querceto (roboris) - Abietum (albae) oxalidosum (acetosellae)), звичайнодубово - ялицевий ліс чоловічощитниковий (Querceto (roboris) - Abietum (albae) dryopteridosum (filix-maris)), звичайнодубово - ялицевий ліс чорницево - рунянковий (Querceto (roboris) - Abietum (albae) vacciniosum (myrtilli) - polytrichosum), звичайнодубово - ялицевий ліс яглицевий (Querceto (roboris) - Abietum (albae) aegopodiosum (podagrariae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

12,5 - 13,1; І; 2;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Буковинські Карпати (Чернівецька обл.), Передкарпаття (околиці м. Дрогобича, м. Стрия, м. Самбора, м. Трускавця, м. Добрoмиля (Львівська обл.), м. Коломиї (Івано-Франківська обл.)).

Фізико-географічні умови:

Положисті і слабоположисті схили до 10 - 120 тіньових експозицій або південні і південно-західні сильно спадисті випуклі ділянки схилів та горби на висотах 300 - 500 м н. р. м. у смузі перекриття ареалів дуба і ялиці, місцезростання характеризуються добре зволоженими дерновопідзолистими часто поверхнево-оглеєними ґрунтами.

Біотоп:

Гірські та передгірні ялицеві ліси.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінуючих видів у деревостані, які є різними за еколого-ценотичними особливостями.

Ботаніко-географічна значущість:

Едифікатор - ялиця біла (Abies alba) - знаходиться на північно-східній межі поширення. Співедифікатор - дуб звичайний (Quercus robur) - на верхній висотній межі зростання.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Деревостан складної будови із зімкнутістю крон 0,7 - 0,8 продуктивністю I - Ia бонітетів. Перший, панівний, середньозімкнутий (0,4) ярус утворює ялиця біла, у другому (0,3 - 0,4) переважає дуб звичайний з участю граба звичайного (Carpinus betulus), явора (Acer pseudoplatanus), липи серцелистої (Tilia cordata). У несформованому підліску ростуть ліщина звичайна (Corylus avellana), жимолость пухната (Lonicera xylosteum), ожина шорстка (Rubus hirtus) та ін. У флористично багатому травостої з участю чагарничків домінують неморальні види - зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum), підмаренник пахучий (Galium odoratum), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), зубниця залозиста (Dentaria glandulosa), щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas). Рідше трапляються бореальні види - квасениця звичайна (Oxalis acetosella), чорниця (Vaccinium myrtillus), одинарник європейський (Trientalis europaea) та мохи.

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються в лісовому заказнику загальнодержавного значення"Петрівецький" (Чернівецька обл.), ботанічному заказнику загальнодержавного значення"Кливський" (Івано-Франківська обл.), Трускавецькій санаторно-куротній зоні (Львівська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Включення місцезростань рослинних угруповань, що не охороняються, до природно-заповідного фонду. Потребує додаткового вивчення сучасного стану. Організація моніторингу.

Джерела інформації:

Стойко, 1966, 1977; Горохова, Солодкова, 1970; ШелягСосонко, Андрієнко, 1973; Шеляг-Сосонко, 1977; Стойко и др., 1980а; Стойко, Вантух, 1988; Стойко та ін., 1991; Шеляг-Сосонко та ін., 2002.

Автор:

С.М. Стойко, П.М. Устименко