Угруповання букових лісів

(Fagetа sylvaticae) з домінуванням у травостої лунарії оживаючої (Lunaria rediviva)

Асоціації:

Буковий ліс лунарієвий (Fagetum (sylvaticae) lunariosum (redivivae)), яворово - буковий ліс лунарієвий (Acereto (pseudoplatani) - Fagetum (sylvaticae) lunariosum (redivivae)), ялицево - буковий ліс лунарієвий (Abieto (albae) - Fagetum (sylvaticae) lunariosum (redivivae)), ялицево - ялиново - буковий ліс лунарієвий (Abieto (albae) - Piceeto (abietis) - Fagetum (sylvaticae) lunariosum (redivivae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,5 - 12,6; І; 2;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Українські Карпати (Буковинські Карпати, Бескиди, Сянсько-Стрийська верховина, Угольсько-Широколужанський лісовий масив, Ґорґани).

Фізико-географічні умови:

Пологі чи досить круті схили, міжсхилові зниження зі свіжими бурими лісовими ґрунтами, підніжжя вапнякових скель, покритих крупним, пересипаним вологим гумусним дрібноземом, щебенем, у межах висот 500 - 800 (1100) м н. р. м. як на вапнякових, так і на флішових породах.

Біотоп:

Букові ліси Західної України.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінуючих видів головного ярусу з домінантом травостою, яким є лунарія оживаюча (Lunaria rediviva) - реліктовий вид широколистяних лісів, занесений до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

Острівні угруповання. Співедифікатори - ялиця біла (Abies alba), ялина європейська (Picea abies) - знаходяться на північно-східній та південно-східній межі ареалу відповідно.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Деревостани І - ІІ бонітетів складної будови із зімкнутістю крон 0,6 - 0,8. Чисті деревостани (0,7 - 0,8) утворює бук лісовий (Fagus sylvatica), який у віці 150 років - заввишки 35 - 38 метрів. Він же домінує і у складних деревостанах, утворюючи перший ярус. Часто співдомінує ялиця біла (0,3 - 0,4), поодиноко тут трапляється ясен звичайний (Fraxinus excelsior). Другий ярус (25 - 27 м) утворюють співдомінанти - ялина європейська, явір (Acer pseudoplatanus) з домішкою в’яза голого (Ulmus glabra), граба звичайного (Carpinus betulus). У підліску поодиноко зростають ліщина звичайна (Corylus avellana), бузина чорна (Sambucus nigra), б. червона (S. racemosa), шипшина повисла (Rosa pendulina). Травостій із покриттям 50 - 90% утворюють лунарія оживаюча (40 - 85%), листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium), кропива дводомна (Urtica dioica), безщитник жіночий (Athyrium filix-femina), багаторядник шипуватий (Polystichum aculeatum), розрив-трава звичайна (Impatiens noli-tangere), переліска багаторічна (Mercurialis perennis), живокіст серцевидний (Symphytum cordatum) та інші.

Потенціал відновлюваності:

Добрий.

Режим збереження:

Абсолютної та регульованої заповідності в об’єктах ПЗФ, заказний - на територіях решти місцезростань.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Карпатському БЗ, Карпатському НПП, Ужанському НПП, НПП"Вижницький", НПП"Сколівські Бескиди".

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Віднесення до заповідної зони у БЗ та НПП. Включення місцезростань рослинних угруповань, що не охороняються, до природно-заповідного фонду. Сприяння природному відновленню угруповань. Організація моніторингу за станом угруповань.

Джерела інформації:

Косець, 1949, 1954; Горохова, Солодкова, 1970; Тасенкевич, 1976; Стойко и др., 1980; Стойко, Тасєнкевич, Мілкіна, 1982; Мілкіна, 1984, 1987, 1990а, 1993; Милкина, 1995; Устименко, Попович, 1995; Попович, Устименко, 1997; Шеляг-Сосонко, Попович, Устименко, 1997; Стойко та ін., 1998; Шеляг-Сосонко та ін., 2002; Соломаха та ін., 2004; Чорней та ін., 2005; Дейнека та ін., 2006.

Автор:

П.М. Устименко, Л.І. Мілкіна, Л.О. Тасєнкевич