Угруповання кохососнових лісів

(Pineta kochianae)

Асоціації:

Кохососновий ліс низькоосоковий (Pinetum (kochianae) caricosum (humilis)), кохососновий ліс скумпієво - низькоосоковий (Pinetum (kochianae) cotinoso (coggygriae) - caricosum (humilis)), кохососновий ліс скумпієво - скельнокуцоніжковий (Pinetum (kochianae) cotinoso (coggygriae) - brachypodiosum (rupestris)), повислоберезово - кохососновий ліс низькоосоковий (Betuleto (pendulae) - Pinetum (kochianae) caricosum (humilis)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,5; І; 2;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Гірський Крим (верхня частина Головної гряди від м. Ялти до м. Алушти).

Фізико-географічні умови:

Верхня частина південного макросхилу, вершина яйли, окремі місцезростання на північному макросхилі на висоті 800 - 1300 м н. р. м. На сухих і свіжих малопотужних бурих і темно-бурих ґрунтах.

Біотоп:

Гірські соснові ліси верхнього поясу Кримських гір.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості едифікатора з домінантами підлеглих ярусів.

Ботаніко-географічна значущість:

Угруповання знаходяться на північній межі поширення.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Двох’ярусні угруповання з деревостаном із зімкнутістю крон 0,6 - 0,8. Домінує сосна Коха (Pinus kochiana) (лише в районі Головкинського водоспаду співдомінантом виступає береза повисла (Betula pendula). У віці 80 - 100 років висота деревостану досягає 15 - 25 м (продуктивність - II - V бонітетів). Чагарниковий ярус частіше відсутній, або зрідка трапляється скумпія звичайна (Cotinus coggygria) з незначною участю бруслини бородавчастої (Euonуmus verrucosa) та б. європейської (E. europaea), бирючини звичайної (Ligustrum vulgare), горобини грецької (Sorbus graeca). Проективне покриття трав’яного ярусу коливається від 20 до 80%, у ньому домінують відповідно до певної асоціації осока низька (Carex humilis) або куцоніжка скельна (Brachypodium rupestre), рідше лазурник трилопатевий (Laser trilobum). В угрупованнях зафіксовано 30 - 50 видів. У їх складі трапляються лучно-степові широкоареальні види, зокрема гадючник звичайний (Filipendula vulgaris), підмаренник справжній (Galium verum), конвалія звичайна (Convallaria majalis), герань криваво-червона (Geranium sanguineum), самосил гайовий (Teucrium chamaedrys), рідше бореальні види - одноквітка звичайна (Moneses uniflora) і грушанка круглолиста (Pyrola rotundifolia), а також кримські ендеміки - сон-трава кримська (Pulsatilla taurica), жовтозілля яйлинське (Senecio jailicola), переломник кримський (Androsace taurica), роговик Біберштейна (Cerastium biebersteinii), чебрець Кальє (Thymus callieri), бедринець каменелюбний (Pimpinella lithophila).

Потенціал відновлюваності:

Слабкий у сосни Коха.

Режим збереження:

Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Кримському ПЗ та Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Дотримання заповідного режиму, організація моніторингу.

Джерела інформації:

Шеляг-Сосонко, Дидух, 1980; Зеленая книга …, 1987; Дидух, 1992; Шеляг-Сосонко та ін., 2002; Дідух, 2003.

Автор:

Л.П. Вакаренко, Я.П. Дідух