Угруповання кедровососнових лісів

(Pinetа cembrae)

Асоціації:

Кедровососновий ліс зеленомоховий (Pinetum (cembrae) hylocomiosum), кедровососновий ліс сфагновий (Pinetum (cembrae) sphagnosum), повислоберезово - кедровососновий ліс чорницевий (Betuleto (pendulae) - Pinetum (cembrae) vacciniosum (myrtilli)), ялиново - кедровососновий ліс лишайниковий (Piceeto (abietis) - Pinetum (cembrae) cladinosum), ялиново - кедровососновий ліс чорницевий (Piceeto (abietis) - Pinetum (cembrae) vacciniosum (myrtilli)), ялиново - кедровососновий ліс чорницево - зеленомоховий (Piceeto (abietis) - Pinetum (cembrae) vaccinioso (myrtilli) - hylocomiosum), ялиново - кедровососновий ліс чорницево - сфагновий (Piceeto (abietis) - Pinetum (cembrae) vaccinioso (myrtilli) - sphagnosum), ялицево - ялиново - кедровососновий ліс чорницево - зеленомоховий (Abieto (albae) - Piceeto (abietis) - Pinetum (cembrae) vaccinioso (myrtilli) - hylocomiosum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

14,2 - 15,2; І; 2;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Північно-східні макросхили Ґорґан (верхів’я басейнів річок Свічі, Лімниці, Солотвинської Бистриці, Надвірнянської Бистриці) та Закарпаття (схили гір Попадя, Малий і Великий Ґорґан, Тавпиширка).

Фізико-географічні умови:

Схили північної експозиції різної стрімкості з гірсько-підзолистими крупнокам’янистими сильноскелетними дуже кислими супіщаними і легкосуглинистими ґрунтами в смугах проходження потужних невапнистих кварцевих пісковиків і гравелітів ямненьської світи в межах висот 1200 - 1575 м н. р. м. у холодній кліматичній зоні.

Біотоп:

Гірські соснові ліси Карпат (Pinus cembra).

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості пануючих видів, де едифікатором є сосна кедрова (Pinus cembra) - ранньоголоценовий реліктовий вид, занесений до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

Едифікатор (сосна кедрова) та співедифікатор (ялиця біла (Abies alba)) знаходяться на східній межі поширення та на верхній межі лісового поясу Карпат.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Деревостани різновікові (100 - 300 років) із зімкнутістю крон 0,5, і продуктивністю III - IV бонітетів, заввишки 13 - 20 м. Його формує сосна кедрова, часто із співдомінуванням ялини європейської (Picea abies) та ялиці білої, поодиноко трапляється береза повисла (Betula pendula). Ярус підліску несформований. Поодиноко тут зростають горобина звичайна (Sorbus aucuparia), сосна гірська (Pinus mugo), ялівець сибірський (Juniperus sibirica), верба сілезька (Salix silesiana). У густому (80 - 90%) трав’яно-чагарничковому ярусі переважають бореальні монтанні оліготрофні ацидофільні види - домінант чорниця (Vaccinium myrtillus) (80 - 85%), поодиноко зростають брусниця (Rhodococcum vitis-idaea), ожика лісова (Luzula sylvatica), перестріч Гербіха (Melampirum herbichіi), куничник волохатий (Calamagrostis villosa), плаун булавовидний (Lycopodium clavatum), підбілик альпійський (Homogyne alpina), сольданела угорська (Soldanella hungarica), королиця круглолиста (Leucanthemum rotundifolium). Моховий ярус утворюють дикран мітловидний (Dicranum scoparium), рідше - плеуроцій Шребера (Pleurozium schreberi), гілокомій блискучий (Hylocomium splendens), леукобрій сизий (Leucobrium glaucum).

Потенціал відновлюваності:

Слабкий.

Режим збереження:

Абсолютної (у ПЗ) та регульованої (у НПП) заповідності, заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Карпатському НПП, ПЗ"Ґорґани", ботанічних заказниках загальнодержавного значення"Ґорґани","Кедринський" (Закарпатська обл.),"Тавпиширківський" (ІваноФранківська обл.) та інші.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Включення місцезростань рослинних угруповань, що не охороняються, до природно-заповідного фонду. Необхідне сприяння відновленню сосни кедрової. Організація моніторингу.

Джерела інформації:

Стойко, 1961, 1977, 1980, 1986; Голубец, Малиновский, 1969; Мілкіна 1980,1997; Стойко и др., 1980а; Зеленая книга ..., 1987; Стойко та ін., 1991, 1995, 1998; Шеляг-Сосонко та ін., 2002; Клімук та ін., 2006.

Автор:

П.М. Устименко, Л.І. Мілкіна