Угруповання ялиново - клейковільхово - звичайнососнових лісів

(Piceetо (abietis) - Alneto (glutinosae) - Pinetа (sylvestris)) та ялиново - повислоберезово - звичайнососнових лісів (Piceetо (abietis) - Betuleto (pendulae) - Pinetа (sylvestris))

Асоціації:

Ялиново - клейковільхово - звичайнососновий ліс сфагновий (Piceetо (abietis) - Alneto (glutinosae) - Pinetum (sylvestris) sphagnosum), ялиново - клейковільхово - звичайнососновий ліс чорноосоковий (Piceetо (abietis) - Alneto (glutinosae) - Pinetum (sylvestris) caricosum (nigrae)), ялиново - повислоберезово - звичайнососновий ліс квасеницевий (Piceetо (abietis) - Betuleto (pendulae) - Pinetum (sylvestris) oxalidosum (acetosellae)), ялиново - повислоберезово - звичайнососновий ліс сфагновий (Piceetо (abietis) - Betuleto (pendulae) - Pinetum (sylvestris) sphagnosum), ялиново - повислоберезово - звичайнососновий ліс чорницевий (Piceetо (abietis) - Betuleto (pendulae) - Pinetum (sylvestris) vacciniosum (myrtilli)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,3; І; 3;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Північна частина Західного Полісся (Волинська, Рівненська, Житомирська області).

Фізико-географічні умови:

Улоговини межиріч та річкових терас, часто по периферії боліт та озерних улоговин із дерново-підзолистими, оглеєними оторфованими ґрунтами.

Біотоп:

Азональні соснові ліси Полісся.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінантів. Бореальні, рідкісні для рівнинної частини України, угруповання із співдомінуванням ялини європейської (Picea abies).

Ботаніко-географічна значущість:

Бореальні тайгові угруповання на південній межі ареалу, вони з’єднують карпатську і тайгову частини ареалу ялинових лісів.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Деревостан двох’ярусний із зімкнутістю крон 0,5 - 0,6. Сосна звичайна (Pinus sylvestris) формує перший ярус заввишки 18 - 20 м, другий ярус, зімкнутістю крон 0,2 - 0,4, створюють пригнічена ялина європейська, яка росте окремими групами, а також береза повисла (Betula pendula), іноді вільха клейка (Alnus glutinosa). Подекуди спостерігається домішка берези пухнастої (Betula pubescens). Трав’яно-чагарничковий ярус середньогустий (40 - 60%), у ньому переважають чорниця (Vaccinium myrtillus) (35 - 55%), квасениця звичайна (Oxalis acetosella) (25 - 40%), осока чорна (Carex nigra) (25 - 30%). Флористичне ядро формують бореальні лісові та лісо-болотні види - безщитник жіночий (Athyrium filix-femina), грушанкa мала (Pyrola minor), веснівкa дволистa (Majanthemum bifolium), плаун булавовидний (Lycopodium clavatum) та п. колючий (L. annotinum), одинарник європейський (Trientalis europaea) та ін. Дуже рідко трапляються раритетні бореальні види - осока малоквіткова (Carex pauciflora), одноквітка звичайна (Moneses uniflora), гудайєра повзуча (Goodyera repens). Добре розвинутий моховий ярус (70 - 90%), сформований видами роду сфагнум (Sphagnum).

Потенціал відновлюваності:

Слабкий, ялина має пригніченний підріст.

Режим збереження:

Заповідний та заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Рівненському ПЗ (Білозерська заповідна ділянка), Черемському ПЗ, Шацькому НПП, ландшафтному заказнику загальнодержавного значення"Урочище Мошне" (Волинська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Заборона меліорації прилеглих масивів, заборона вирубування дерев. Лісогосподарські заходи, спрямовані на відновлення угруповань.

Джерела інформації:

Голубець, 1971; Андриенко, Шеляг-Сосонко, 1983; Зеленая книга ..., 1987; Мельник, 1993; Стойко та ін., 1998; Дідух та ін., 2002; Фіторізноманіття Українського Полісся ..., 2006.

Автор:

Т.Л. Андрієнко-Малюк