Угруповання звичайнососнових лісів скумпієвих

(Pinetа (sylvestris) cotinosа (coggygriae)), звичайнодубово - звичайнососнових лісів скумпієвих (Querceto (roboris) - Pinetа (sylvestris) cotinosа (coggygriae)) та повислоберезово - звичайнососнових лісів скумпієвих (Betuleto (pendulae) - Pinetа (sylvestris) cotinosа (coggygriae))

Асоціації:

Звичайнодубово - звичайнососновий ліс скумпієвий (Querceto (roboris) - Pinetum (sylvestris) cotinosum (coggygriae)), звичайнососновий ліс скумпієвий (Pinetum (sylvestris) cotinosum (coggygriae)), звичайнососновий ліс скумпієво - наземнокуничниковий (Pinetum (sylvestris) cotinoso (coggygriae) - calamagrostidosum (epigeioris)), повислоберезово - звичайнососновий ліс скумпієвий (Betuleto (pendulae) - Pinetum (sylvestris) cotinosum (coggygriae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,8 - 12,5; І; 2;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Крейдяні схили р. Сіверського Дінця в середній течії (Донецька обл.).

Фізико-географічні умови:

Схили зі змитими перегнійно-карбонатними ґрунтами, що підстеляються крейдою, а також дерново-карбонатними ґрунтами з гумусовим горизонтом потужністю до 40 см.

Біотоп:

Азональні соснові ліси борових терас Лісостепу і Степу.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінуючих видів деревостану з домінантом підліску. Едифікатор - сосна звичайна ф. крейдяна (Pinus sylvestris var. cretacea) - занесений до ЧКУ та ЧК МСОП.

Ботаніко-географічна значущість:

Домінант підліску знаходиться на північно-східній межі поширення.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Невисокий (12 - 15 м) та розріджений (0,4) деревостан ІІІ бонітету утворює сосна звичайна (крейдяна форма) з участю берези повислої (Betula pendula) та дуба черешчатого (Quercus robur), які подекуди виступають співдомінантами. Добре розвинений підлісок заввишки 1,5 - 2 м (зімкнутістю 0,2 - 0,5), створений скумпією звичайною (Сotinus coggуgria) з домішкою бирючини звичайної (Ligustrum vulgare), кизильника чорноплідного (Cotoneaster melanocarpa), бруслини європейської (Euonуmus europaea) та б. бородавчастої (E. verrucosa), клена татарського (Acer tataricum), шипшини Андржейовського (Rоsa andrzejowskii), ш. Юндзіла (R. jundzilii), ш. повстистої (R. tomentosa), ш. собачої (R. canina) тощо. Травостій розвинутий дуже нерівномірно, його проективне покриття коливається від 10 до 50 %. У затінених місцях з добре розвинутим шаром ґрунту постійними є конвалія звичайна (Convallaria majalis), купинa багатоквіткова (Polygonatum multiflorum), живокіст кримський (Symphytum tauricum), осока волосиста (Carex pilosa) та о. Мікеля (C. michelii) тощо. На розріджених місцях, де відслонюється крейда, ростуть кретофільні види - чебрець вапняковий (Thymus calcareus), китятки крейдяні (Polуgala cretacea), костриця крейдяна (Festuca cretacea), шоломниця крейдяна (Scutellaria creticola), серпій донський (Seratula tanaitica), а також понтичні ендеміки - ласкавець серповидний (Buplerum falcаtum), молочай степовий (Euphorbia stepposa), юринея павутиниста (Jurinea arachnoidea). Широко представлена група степових євразійських ксерофітів - костриця валіська (Festuca valesiaca), ковила найкрасивіша (Stipa pulcherrima) і к. пірчаста (Stipa pennata), волошка руська (Centaurea ruthenica), шавлія поникла (Salvia nutans) та ін.

Потенціал відновлюваності:

Слабкий.

Режим збереження:

Регульованої заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються в НПП"Святі гори" та у відділенні"Крейдова флора" Українського степового ПЗ.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Сприяння природному відновленню сосни звичайної. Потребує додаткового вивчення сучасного стану.

Джерела інформації:

Котов, 1947; Виноградов и др., 1960; Протопопова, 1964; Поварніцин, 1971а; Доронин, 1973; Зеленая книга ..., 1987; Ткаченко та ін., 1987, 1998, 2002; Кондратюк и др., 1990; Ткаченко, Генов, 1993; Попович, 2002; Шеляг-Сосонко та ін., 2002; Ткаченко, 2004.

Автор:

П.М. Устименко, В.С. Ткаченко