Угруповання букових лісів

(Fagetа sylvaticae) з домінуванням у травостої листовика сколопендрового (Phyllitis scolopendrium)

Асоціації:

Голов’язово - буковий ліс сколопендроволистовиковий (Ulmeto (glabrae) - Fagetum (sylvaticae) phyllitidosum (scolopendrii)), яворово - буковий ліс сколопендроволистовиковий (Acereto (pseudoplatani) - Fagetum (sylvaticae) phyllitidosum (scolopendrii)), яворово - звичайноясенево - буковий ліс сколопендроволистовиковий (Acereto (pseudoplatani) - Fraxineto (excelsioris) - Fagetum (sylvaticae) phyllitidosum (scolopendrii)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,6 - 11,8; І; 2;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Українські Карпати (Угольський лісовий масив) (Закарпатська обл.).

Фізико-географічні умови:

Прохолодна кліматична зона на висотах 650 - 1000 м н. р. м. на схилах різних експозицій вапнякової гряди крутизною 20 - 300, переважно на темно-бурих суглинистих дуже скелетних буроземах.

Біотоп:

Букові ліси Західної України.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінуючих видів деревостану із домінантом травостою - листовиком сколопендровим (Phyllitis scolopendrium).

Ботаніко-географічна значущість:

Острівні угруповання, домінант травостою яких знаходиться на межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Деревостани двох’ярусні різновікові із зімкнутістю крон 0,7 - 0,8. Перший основний ярус формує бук лісовий (Fagus sylvatica) із домішкою ясена звичайного (Fraxinus excelsior).

Другий ярус утворює явір (Acer pseudoplatanus) або в’яз голий (Ulmus glabra). Всі деревні породи ростуть за III - IV бонітетами. Підлісок розріджений, але багатий на види, серед яких трапляються горобина звичайна (Sorbus aucuparia), жимолость чорна (Lonicera nigra), ліщина звичайна (Corylus avellana), бузина червона (Sambucus racemosa), смородина блискуча (Ribes lucidum), аґрус відхилений (Grossularia reclinata).

Проективне покриття травостою — 20%. Формують його, в основному, папороті: листовик сколопендровий (10 - 15%), безщитник жіночий (Athyrium filix-femina), щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas), багаторядник Брауна (Polystichum brauniі) та б. шипуватий (P. aculeatum), рідше трапляються кропива дводомна (Urtica dioica), зубниця бульбиста (Dentaria bulbifera), живокіст серцевидний (Symphytum cordatum), костриця гірська (Festuca drymeja).

Моховий ярус слабо розвинений, його формують різомній крапчастий (Rhizomnium punctatum), гілокомій блискучий (Hylocomium splendens).

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Регульованої заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Карпатському БЗ.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Організація моніторингу за станом угруповань.

Джерела інформації:

Тасенкевич, 1976; Стойко и др., 1980; Стойко, Тасенкевич, 1980; Шеляг-Сосонко, Попович, Устименко, 1997; Шеляг-Сосонко та ін., 2002.

Автор:

П.М. Устименко, Л.О. Тасєнкевич