Угруповання ялицево - звичайнодубових лісів

(Abieto (albae) - Quercetа (roboris))

Асоціації:

Ялицево - звичайнодубовий ліс волосистоосоковий (Abieto (albae) - Quercetum (roboris) caricosum (pilosae)), ялицево - звичайнодубовий ліс гайовоожиково - рунянковий (Abieto (albae) - Quercetum (roboris) luzuloso (luzuloiditis) - polytrichosum), ялицево - звичайнодубовий ліс жіночобезщитниковий (Abieto (albae) - Quercetum (roboris) athyriosum (filixfeminae)), ялицево - звичайнодубовий ліс запашнопідмаренниковий (Abieto (albae) - Quercetum (roboris) galiosum (odorati)), ялицево - звичайнодубовий ліс зеленчуковий (Abieto (albae) - Quercetum (roboris) galeobdolosum (lutei)), ялицево - звичайнодубовий ліс квасеницевий (Abieto (albae) - Quercetum (roboris) oxalidosum (acetosellae)), ялицево - звичайнодубовий ліс квасеницево - рунянковий (Abieto (albae) - Quercetum (roboris) oxalidoso (acetosellae) - polytrichosum), ялицево - звичайнодубовий ліс трясучкоосоковий (Abieto (albae) - Quercetum (roboris) caricosum (brizoiditis)), ялицево - звичайнодубовий ліс шорсткоожиново - зеленомоховий (Abieto (albae) - Quercetum (roboris) ruboso (hirtae) - hylocomiosum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,9; І; 2;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Передкарпаття (Верхньодністровські Бескиди (Львівська обл., Івано-Франківська обл.)), Закарпаття.

Фізико-географічні умови:

Слабопохилі ділянки вододілів з бурими лісовими слабовилуженими або сірими лісовими слабоопідзоленими ґрунтами на висоті 300 - 500 м н. р. м.

Біотоп:

Дубові ліси нейтрофільні.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінантів деревного ярусу, синекологічні оптимуми яких є різними.

Ботаніко-географічна значущість:

Едифікатор та співедифікатор на висотній (верхній та нижній відповідно) межі зростання. Співедифікатор - ялиця біла (Abies alba) - на північній та східній межі географічного поширення.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Деревостани переважно одно- чи двох’ярусні із зімкнутістю крон 0,8 - 0,9, утворені дубом звичайним (Quercus robur) (0,5 - 0,6) та ялицею білою (0,2 - 0,3), поодиноко трапляються явір (Acer pseudoplatanus), бук лісовий (Fagus sylvatica). Подекуди другий ярус формують граб звичайний (Carpinus betulus), липа серцелиста (Tilia cordata). У віці 80 - 90 років висота дуба І бонітету досягає 26 м, діаметр стовбурів - 40 см. Чагарниковий ярус представлений поодинокими кущами або більш щільними заростями (0,3 - 0,5) ліщини звичайної (Corylus avellana) та ожини шорсткої (Rubus hirtus). У трав’яному покриві, відповідно до екологічних умов, домінують осока волосиста (Carex pilosa), о. трясучковидна (C. brizoidеs), ожика гайова (Luzula luzuloidеs), квасениця звичайна (Oxalis acetosella), безщитник жіночий (Athyrium filix-femina), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum), підмаренник запашний (Galium odoratum). У високоповнотних деревостанах трав’яний покрив може бути відсутнім. Флористичне ядро утворюють монтанні неморальні види - купина кільчаста (Polygonatum verticillatum), шавлія клейка (Salvia glutinosa), пренант пурпуровий (Prenanthes purpurea), сугайник австрійський (Doronicum austriacum), зубниця бульбиста (Dentaria glandulosa), неморальні і бореальні види - просянка розлога (Milium effusum), вороняче око звичайне (Paris quadrifolia), веснівка дволиста (Majanthemum bifolium).

Потенціал відновлюваності:

Дуже слабкий у дуба звичайного та добрий у ялиці білої, що є причиною зміни порід.

Режим збереження:

Заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у НПП"Сколівські Бескиди".

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Забезпечити охороною еталонні ділянки лісів, сприяти відновленню дуба звичайного, організувати моніторинг за станом угруповань.

Джерела інформації:

Стойко, 1968, 1977а, 1981; Шеляг-Сосонко, Горохова, 1969; Горохова, Солодкова, 1970; Стойко, Вантух, 1988; Попович, 2002; ШелягСосонко та ін., 2002.

Автор:

С.М. Стойко, П.М. Устименко