Угруповання звичайнодубових лісів кров’яносвидинових

(Quercetа (roboris) swidosа (sanguineae)) з домінуванням у травостої осоки парвської (Carex brevicollis)

Асоціації:

Звичайнодубовий ліс кров’яносвидиново - парвськоосоковий (Quercetum (roboris) swidoso (sanguineae) - caricosum (brevicollis)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

12,0; І; 2;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Південна частина Подільської височини (Вінницька, Хмельницька та Тернопільська області).

Фізико-географічні умови:

Широкі, рівні або хвилясті ділянки межиріч Подільської височини із свіжими чорноземними сильноопідзоленими або темно-сірими лісовими суглинистими ґрунтами на лесах.

Біотоп:

Дубові ліси базифільні.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінанта деревостану із домінантом чагарникового ярусу, фітоценотичні оптимуми яких є різними.

Ботаніко-географічна значущість:

Рідкісні угруповання на північно-східній межі поширення, трапляються лише в Подільсько-Придніпровській підпровінції Європейсько-Сибірської лісостепової зони.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Одноярусний деревостан у віці 60 - 100 років (заввишки 20 - 30 м) має зімкнутість крон 0,8 - 0,9 та продуктивність - I або II бонітету. Його формує дуб звичайний (Quercus robur) (0,7 - 0,9), поодиноко трапляються граб звичайний (Carpinus betulus), ясен звичайний (Fraxinus excelsior), черешня (Cerasus avium), берека (Sorbus torminalis). Густий (0,3 - 0,5) підлісок створює свидина кров’яна (Swida sanguinea) із участю бересклета бородавчастого (Euonymus verrucosa), б. європейського (E. europaea), ліщини звичайної (Corylus avellana), гордовини (Viburnum lantana), клена татарського (Acer tataricum). Проективне покриття травостою становить 35 - 60%, домінує субсередземноморсько-південноєвропейский вид - осока парвська (Carex brevicollis) (20 - 45%), флористичне ядро складають типові неморальні, переважно світлолюбні, види - осока гірська (Carex montana), грястиця збірна (Dactylis glomerata), конвалія звичайна (Convallaria majalis), переліска багаторічна (Mercurialis perennis), гравілат міський (Geum urbanum), дзвоники ріпчастовидні (Campanula rapunculoides), чина чорна (Lathyrus niger), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum), зрідка трапляються неморальні субсередземноморські види - купина широколиста (Polygonatum latifolium), шоломниця висока (Scutellaria altissima), лазурник трилопатевий (Laser trilobum) та ін.

Потенціал відновлюваності:

Дуже слабкий у дуба звичайного.

Режим збереження:

Абсолютної заповідності на еталонних ділянках лісів та об’єктах ПЗФ, заказний - на територіях решти місцезростань.

Забезпеченість охороною:

Охороняється у НПП"Подільські Товтри".

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Включення місцезростань рослинних угруповань, що не охороняються, до природно-заповідного фонду. Сприяти відновленню угруповань.

Джерела інформації:

Шеляг-Сосонко, 1974; Зеленая книга ..., 1987; Стойко та ін., 1998; Заповідні перлини ..., 2006.

Автор:

Ю.Р. Шеляг-Сосонко, П.М. Устименко