Угруповання звичайнодубових лісів

(Quercetа roboris) з домінуванням у травостої цибулі ведмежої (Allium ursinum)

Асоціації:

Грабово - звичайноясенево - звичайнодубовий ліс ведмежоцибулевий (Carpineto (betuli) - Fraxineto (excelsioris) - Quercetum (roboris) alliosum (ursini)), звичайноясенево - звичайнодубовий ліс ведмежоцибулевий (Fraxineto (excelsioris) - Quercetum (roboris) alliosum (ursini)), серцелистолипово - грабово - звичайнодубовий ліс ведмежоцибулевий (Tilieto (cordatae) - Carpineto (betuli) - Quercetum (roboris) alliosum (ursini)), серцелистолипово - звичайнодубовий ліс ведмежоцибулевий (Tilieto (cordatae) - Quercetum (roboris) alliosum (ursini)), серцелистолипово - звичайноясенево - звичайнодубовий ліс ведмежоцибулевий (Tilieto (cordatae) - Fraxineto (excelsioris) - Quercetum (roboris) alliosum (ursini)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,8; І; 3;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Наддніпровська височина (Черкаська обл., урочище"Матронинський ліс"), Подільська височина (Вінницька, Хмельницька області), околиці м. Києва.

Фізико-географічні умови:

Днища балок, нижні частини крутих схилів, пологі схили північної та західної експозицій, широкі плоскі внутрішньобалкові водорозділи з вологими сірими лісовими ґрунтами.

Біотоп:

Дубові ліси нейтральні.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінантів різних ярусів. Домінування у трав’яному ярусі цибулі ведмежої (Allium ursinum), занесеної до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

Угруповання на північній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Двох’ярусний деревостан із зімкнутістю крон 0,8 - 0,9 і продуктивністю І - ІІ бонітетів. Перший ярус формує едифікатор - дуб звичайний (Quercus robur) (0,6), який у віці 100 - 120 років має висоту 26 - 28 м, тут зростає і ясен звичайний (Fraxinus excelsior) (0,1 - 0,3). Другий ярус (18 - 22 м) створюють граб звичайний (Carpinus betulus) (0,1 - 0,4) та липа серцелиста (Tilia cordata) (0,1 - 0,3). Поодиноко трапляються клен гостролистий (Acer platanoides), груша звичайна (Pyrus communis), в’яз голий (Ulmus glabra). Чагарниковий ярус не виражений, поодиноко зростають ліщина звичайна (Corylus avellana), бересклет бородавчастий (Euonymus verrucosa), б. європейський (E. europaea). Трав’яний покрив має проективне покриття 30 - 60%, у ньому домінує цибуля ведмежа (25 - 50%), флористичне ядро складають типові неморальні види - зірочник ланцетовидний (Stellaria holostea), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum), медунка темна (Pulmonaria obscura), чина весняна (Lathyrus vernus), переліска багаторічна (Mercurialis perennis), розхідник шорсткий (Glechoma hirsuta), копитняк європейський (Asarum europaeum), підмаренник запашний (Galium odoratum), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum) тощо.

Потенціал відновлюваності:

Слабкий.

Режим збереження:

Абсолютної та регульованої заповідності, заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються в НПП"Подільські Товтри", ботанічних заказниках загальнодержавного значення"Гайдамацька балка","Дяківці","Іллінецький","Дашівський" (Вінницька обл.),"Городоцький" (Хмельницька обл.),"Лісники" (Київська обл.), комплексній пам’ятці природи загальнодержавного значення"Холодний яр" (Черкаська обл.) та ін.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Організація моніторингу за станом угруповань. Потребує вивчення сучасного стану. Створення природнозаповідних територій високих категоріальних рангів.

Джерела інформації:

Шеляг-Сосонко, 1971; Шеляг-Сосонко, Курсон, 1979, 1980; Попович, 2002; Шеляг-Сосонко та ін., 2002.

Автор:

Ю.Р. Шеляг-Сосонко, П.М. Устименко