Угруповання формації стрілолисту стрілолистого

(Sagittarieta sagittifoliae)

Асоціації:

Водяногоріхово - звичайнострілолистова (Sagittarietum (sagittifoliae) traposum (natantis)), плаваючосальвінієво - звичайнострілолистова (Sagittarietum (sagittifoliae) salviniosum (natantis)), щитолистоплавуново - звичайнострілолистова (Sagittarietum (sagittifoliae) nymphoidosum (peltatae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,2; І; 2;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Широколистянолісова, лісостепова і степова зони (в озерах, ріках, заплавних водоймах, штучних водосховищах).

Фізико-географічні умови:

У мезоевтрофних і евтрофних непроточних і слабопроточних прісноводних водоймах зі слабокислою або нейтральною реакцією середовища, помірним поверхневим і значним протягом вегетації коливанням рівня води, на ділянках з її товщею 20 - 60 (80) см, мулистопіщаними та мулистими донними відкладами. На прибережних мілководдях озер, стариць, рукавів, заток та русел річок, на ділянках з тривалим поверхневим підтопленням. Зниження рівня води до 30 см стимулює розвиток угруповань.

Біотоп:

Непроточні і слабопроточні прісноводні водойми евтрофного типу, зона повітряно-водних та прикріплених з плаваючими листками водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінанта та співдомінантів підлеглих ярусів. Співдомінанти - водяний

горіх плаваючий (Trapa natans), сальвінія плаваюча (Salvinia natans), плавун щитолистий (Nymphoides peltata) - занесені до ЧКУ. Водяний горіх плаваючий та сальвінія плаваюча занесені також до Додатку І Бернської конвенції.

Ботаніко-географічна значущість:

Домінуючі види в межах ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій густий (70 - 100%), складається з двох, рідше трьох під’ярусів, заввишки 50 - 70 см. Перший - надводний середньогустий. Його утворює едифікатор - стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia) (60 - 90%) - з участю сусака зонтичного (Butomus umbellatus), ситняга болотного (Eleocharis palustris), частухи подорожникової (Alisma plantago-aquatica), омега водяного (Oenanthe aquatica), веха широколистого (Sium latifolium), бульбокомишу морського (Bolboschoenus maritimus) (усі від 1 до 5 - 10%). Другий під’ярус густий, його утворюють співедифікатори, а саме: водяний горіх плаваючий (30 - 35%), сальвінія плаваюча (30 - 35%), плавун щитолистий (25 - 30%), а також ряска мала (Lemna minor), р. триборозенчаста (L. trisulca), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza) (всі від 1 до 3%). Підводний під’ярус дуже розріджений. У ньому поодиноко трапляються кушир занурений (Ceratophyllum demersum), різуха морська (Najas marina), рдесник гребінчастий (Potamogeton pectinatus), р. Берхтольда (P. berchtoldii). Переважають вищеназвані плюризональні види, а також види, що зростають у водоймах широколистянолісової, лісостепової і степової зон - хвощ річковий (Equisetum fluviatile), мітлиця повзуча (Agrostis stolonifera), лепешняк великий (Glyceria maxima), пухирник звичайний (Utricularia vulgaris) та ін.

Потенціал відновлюваності:

Незадовільний.

Режим збереження:

Регульованої та абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Дунайському БЗ, Канівському ПЗ, Дніпровсько-Орільському ПЗ , РЛП"Ізмаїльські острови" (Одеська обл.) та у ботанічному заказнику місцевого значення"Інгулецький лиман" (Херсонська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Дотримання режиму абсолютної заповідності, включення місцезнаходжень угруповань до складу об’єктів природно-заповідного фонду та екомережі, моніторинг за станом угруповань.

Джерела інформації:

Дубына, Шеляг-Сосонко, 1989; Шеляг-Сосонко и др., 1991; Дубына и др., 1993; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Автор:

Д.В. Дубина