Угруповання формації сальвінії плаваючої

(Salvinieta natantis)

Асоціації:

Горбаторясково - плаваючосальвінієва (Salvinietum (natan-tis) lemnosum (gibbae)), зануренокуширово - плаваючосальвінієва (Salvinietum (natantis) ceratophyllosum (demersi)), каролінськоазолово - плаваючосальвінієва (Salvinietum (natantis) azollosum (carolinianae)), малорясково - плаваючосальвінієва (Salvinietum (natantis) lemnosum (minoris)), папоротевидноазолово - плаваючосальвінієва (Salvinietum (natantis) azollosum (filiculoidis)), плаваючосальвінієва чиста (Salvinietum natantis purum), спіроделево - плаваючосальвінієва (Salvinietum (natantis) spirodelosum (polyrrhizae)), триборозенчасторясково - плаваючосальвінієва (Salvinietum (natantis) lemnosum (trisulcae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

8,0 - 12,0; І, ІІ; 3;"типові".

Поширення в Україні:

Широколистянолісова, лісостепова і степова зони (в озерах, затоках, рукавах, старицях рік, штучних водосховищах).

Фізико-географічні умови:

У непроточних або слабопроточних водоймах з мулисто-піщаними донними відкладами, нейтральною або слаболужною реакцією середовища, слабким поверхневим та протягом вегетації коливанням рівня води. Переважають на ділянках з товщею води 30 - 50 см, у замкнутих водоймах трапляються й на більших глибинах. В озерах, старицях, водоймах боліт, ставках, штучних водосховищах, занедбаних меліоративних каналах. Зниження рівня води до 10 - 25 см стимулює розвиток угруповань.

Біотоп:

Непроточні і слабопроточні прісноводні водойми евтрофного типу, зона вільноплаваючих водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінуючих видів. Домінант - сальвінія плаваюча (Salvinia natans) - занесений до ЧКУ, Додатку І Бернської конвенції.

Ботаніко-географічна значущість:

Домінуючі види в межах ареалу. Домінанти підлеглих ярусів - азола папоротевидна (Azolla filiculoides), а. каролінська (A. caroliniana) - на північно-східній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій густий (90 - 100%), складається з двох під’ярусів. Перший, наводний, під’ярус формує едифікатор - сальвінія плаваюча, а також ряска мала (Lemna minor) (15 - 30%), р. горбата (L. gibba) (1 - 15%), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza) (5 - 40%). У гирловій області Дунаю у формуванні даного під’ярусу беруть участь азола папоротевидна (5 - 30%) i а. каролінська (5 - 25%). Другий, підводний, під’ярус утворюють ряска триборозенчаста (Lemna trisulca) (5 - 30%), кушир занурений (Ceratophyllum demersum) (1 - 35%), к. напівзанурений (C. submersum) (1 - 30%) і види, які мають проективне покриття від 1 до 10% (рдесник гребінчастий (Potamogeton pectinatus), р. пронизанолистий (P. perfoliatus), р. блискучий (P. lucens), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum)). Переважають вищеназвані плюризональні види, а також види, що ростуть у водоймах широколистянолісової, лісостепової і степової зон - різуха велика (Najas major), цанікелія велика (Zannichellia major), водяний горіх плаваючий (Trapa natans), рдесник волосовидний (Potamogeton trichoides).

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Регульованої заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Дунайському БЗ, Чорноморському БЗ, Канівському ПЗ, Дніпровсько-Орільському ПЗ, РЛП"Трахтемирів" (Київська і Черкаська області), РЛП"Кременчуцькі плавні" (Полтавська обл.), у лісовому заказнику загальнодержавного значення"Бакайський" (Херсонська обл.), ландшафтних заказниках місцевого значення"Лунг" (Одеська обл.) та"Олександрівський" (Херсонська обл.), ботанічному заказнику місцевого значення"Інгулецький лиман" (Херсонська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Моніторинг за станом угруповань, включення місцезростань рослинних угруповань до природно-заповідного фонду і екомережі.

Джерела інформації:

Афанасьев, 1951, 1966; Зеров, 1961а; Корелякова, 1977; Дубина, Семеніхіна, 1978; Дубына, 1982а; Шеляг-Сосонко, Дубына, 1984; Дубына, Шеляг-Сосонко, 1989; Дубына и др., 1993; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Автор:

Д.В. Дубина