Угруповання формації рдесника туполистого

(Potamogetoneta obtusifolii)

Асоціації:

Берхтольдордесниково - туполистордесникова (Potamogetonetum (obtusifolii) potamogetosum (berchtoldii)), волосовиднордесниково - туполистордесникова (Potamogetonetum (obtusifolii) potamogetosum (trichoi-dii)), канадськоелодеєво - туполистордесникова (Potamogetonetum (obtusifolii) elodeosum (canadensis)), маленькордесниково - туполистордесникова (Potamogetonetum (obtusifolii) potamogetosum (pusilli)), напівзануренокуширово - туполистордесникова (Potamogetonetum (obtusifolii) ceratophyllosum (submersi)), туполистордесникова чиста (Potamogetonetum obtusifolii purum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

9,4; ІІ; 3;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Широколистянолісова, лісостепова і степова зони (в озерах і заплавних водоймах Верхнього і Середнього Дніпра, річок Десни, Тетерева, Ужа, Здвижа, Уборті, Горині, Случі, Турії, верхньої течії річок Південного Бугу, Сули, Ворскли, Псла, Сіверського Дінця, нижньої течії р. Дунаю, позазаплавних озерах Українського Полісся).

Фізико-географічні умови:

У мезоевтрофних і евтрофних проточних водоймах, з нейтральною або слабокислою реакцією середовища, мулисто-піщаними та мулисто-торф’янистими донними відкладами, помірним поверхневим і протягом вегетації коливанням рівня води, на ділянках з товщею води 50 - 100 (150) см. В озерах, старицях, рукавах, каналах, на мілководдях штучних водосховищ. Найчастіше трапляються на ділянках конусів виносу алювіальних донних відкладів. Зниження рівня води до 50 см стимулює розвиток угруповань.

Біотоп:

Проточні прісноводні водойми евтрофного і мезотрофного типу, зона прикріплених занурених водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінуючих видів.

Ботаніко-географічна значущість:

Угруповання на південній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій середньогустий (60 - 80%), складається з трьох під’ярусів. Перший, надводний, розріджений (заввишки до 70 см) утворюють стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia) (1 - 5%), їжача голівка мала (Sparganium minimum) (1 - 5%), лепешняк великий (Glyceria maxima) (1 - 5%). Цей під’ярус виражений не в усіх асоціаціях. Другий, наводний, більш густий під’ярус утворюють ряска мала (Lemna minor) (5 - 10%), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza) (1 - 15%), а також жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae), рдесник плаваючий (Potamogeton natans), р. злаколистий (P. gramineus) (усі по 1 - 5%). Третій, підводний, густий під’ярус утворюють едифікатор - рдесник туполистий (Potamogeton obtusifolius) (30 - 70%) - та р. Берхтольда (P. berchtoldii) (1 - 30%), р. маленький (P. pusillus) (1 - 20%), р. волосовидний (P. trichoides) (1 - 20%), кушир напівзанурений (Ceratophyllum submersum) (1 - 25%); беруть участь пухирник звичайний (Utricularia vulgaris), елодея канадська (Elodea canadensis), водяний жовтець закручений (Batrachium circinatum) (усі 1 - 5%). Переважають вищеназвані плюризональні види і види, що ростуть у водоймах хвойнолісової, широколистянолісової і лісостепової зон - кушир напівзанурений, рдесник стиснутий (Potamogeton compressus), р. волосовидний, р. маленький, р. Фріса (P. friesii), р. Берхтольда та ін.

Потенціал відновлюваності:

Незадовільний.

Режим збереження:

Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються на території Поліського ПЗ і Черемського ПЗ, НПП"Прип’ять - Стохід", Шацького НПП, ДеснянськоСтарогутського НПП, РЛП"Сеймський" (Сумська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Моніторинг за станом угруповань, включення місцезнаходжень до об’єктів природно-заповідного фонду і екомережі.

Джерела інформації:

Дубина, Чорна, 1987; Дубына и др., 1993; Карпова, Зуб, 2004; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Автор:

Д.В. Дубина