Угруповання формації рдесника сарматського

(Potamogetoneta sarmatici)

Асоціації:

Гребінчастордесниково - сарматськордесникова (Potamogetonetum (sar matici) potamogetosum (pectinati)), зануренокуширово - сарматськордесникова (Potamogetonetum (sarmatici) ceratophyllosum (demersi)), колосистоводоперицево - сарматськордесникова (Potamogetonetum (sarmatici) myriophyllosum (spicati)), сарматськордесникова чиста (Potamogetonetum sarmatici purum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

10,0; ІІ; 4;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Лісостепова і степова зони.

Фізико-географічні умови:

В евтрофних непроточних або малопроточних слабосолонуватоводних і прісноводних водоймах зі слаболужною реакцією середовища, помірним поверхневим і значним протягом року коливанням рівня води, мулистими донними відкладами і товщею води 30 - 100 см. В озерах, затоках річок, внутріплавневих водой мах. Зниження рівня води до 30 см стимулює розвиток угруповань.

Біотоп:

Непроточні і слабопроточні прісноводні і слабосолонуватоводні водойми евтрофного типу, зона прикріплених занурених водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінуючих видів.

Ботаніко-географічна значущість:

Едифікатор на північно-західній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій середньогустий (60 - 80%), складається з трьох під’ярусів. Перший, надводний, розріджений під’ярус (заввишки до 100 см) утворюють бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus) (4 - 5%), ситняг болотний (Eleocharis palustris) (1 - 5%), їжача голівка зринувша (Sparganium emersum) (1 - 5%), лепешняк великий (Glyceria maxima) (1 - 5%), стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia) (1 - 3%); він виражений не у всіх асоціаціях. Другий, наводний, теж розріджений під’ярус утворюють спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza), ряска мала (Lemna minor) (усі від 1 до 5%). Третій, підводний, густий під’ярус утворює едифікатор - рдесник сарматський (Potamogeton sarmaticus) (50 - 70%), а також кушир занурений (Ceratophyllum demersum) (5 - 20%), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum) (1 - 30%), рдесник гребінчастий (Potamogeton pectinatus) (1 - 20%), елодея канадська (Elodea canadensis) (1 - 10%), рдесник волосовидний (Potamogeton trichoides) (1 - 5%). Переважають вищеназвані плюризональні види - елодея канадська, ситняг болотний, ряска мала, кушир занурений, стрілолист стрілолистий, а також види, що ростуть у лісостеповій і степовій зонах - цанікелія болотна (Zannichellia palustris), рдесник Берхтольда (Potamogeton berchtoldii), різуха морська (Najas marina), каулінія мала (Caulinia minor).

Потенціал відновлюваності:

Незадовільний.

Режим збереження:

Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Дунайському БЗ, лісовому заказнику загальнодержавного значення"Бакайський", ландшафтному заказнику місцевого значення"Олександрівський" і ботанічному заказнику місцевого значення"Інгулецький лиман" (Херсонська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Включення місцезнаходжень до об’єктів природно-заповідного фонду та екомережі. Пошук нових місцезнаходжень. Моніторинг за станом угруповань.

Джерела інформації:

Дубина, Чорна, Борімська, 1985; Дубина, Чорна, 1987; Дубына, Шеляг-Сосонко, 1989; Дубына и др., 1993; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Автор:

Д.В. Дубина