Угруповання формації марсилії чотирилистої

(Marsileeta quadrifoliae)

Асоціації:

Берхтольдордесниково - марсилієва (Marsileetum (quadrifoliae) potamogetosum (berchtoldii)), закрученоводяножовтецево - марсилієва (Marsileetum (quadrifoliae) batrachiosum (circinati)), каролінськоазолово - марсилієва (Marsileetum (quadrifoliae) azollosum (carolinianae)), марсилієва чиста (Marsileetum quadrifoliae purum), напівзануренокуширово - марсилієва (Marsileetum (quadrifoliae) ceratophyllosum (submersi)), плаваючосальвінієво - марсилієва (Marsileetum (quadrifoliae) salviniosum (natantis)), плоскоостокуширово - марсилієва (Marsileetum (quadrifoliae) ceratophyllosum (platyacanthi)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

13,8; І; 1;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Широколистянолісова і степова зони. Заплавні водойми р. Латориці (Закарпатська обл.), водойми придунайських озер (Одеська обл.).

Фізико-географічні умови:

В евтрофних непроточних або слабопроточних водоймах зі значним постійним коливанням рівня води протягом вегетації і товщею 30 - 50 (70) см, з нейтральною або слаболужною реакцією середовища та мулистими донними відкладами. В ставках, затоках і прибережних ділянках заплавних озер, прісноводних лиманах. Зниження рівня води до 10 - 25 см стимулює розвиток угруповань.

Біотоп:

Непроточні прісноводні водойми евтрофного типу, літоральна зона.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Унікальний та рідкісний тип асоційованості домінуючих видів у головному ярусі. Домінант (марсилія

чотирилиста (Marsilea quadrifolia)) і співдомінант (сальвінія плаваюча (Salvinia natans)) занесені до ЧКУ, Додатку І Бернської конвенції.

Ботаніко-географічна значущість:

Домінанти підлеглих ярусів на межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій густий (80 - 100%), складається з трьох під’ярусів. Перший, надводний, розріджений під’ярус (заввишки 80 - 100 см) утворюють їжача голівка пряма (Sparganium erectum) (5-10%), стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia) (1 - 5%), сусак зонтичний (Butomus umbellatus) (1 - 5%). Другий, наводний, густий під’ярус формує едифікатор - марсилія чотирилиста (35 - 50%) - та плавун щитолистий (Nymphoides peltata) (5 - 30%), азола каролінська (Azolla caroliniana) (5 - 30%), сальвінія плаваюча (1 - 25%), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza) (1 - 20%), ряска мала (Lemna minor) (1 - 20%). Третій, підводний, під’ярус утворюють кушир занурений (Ceratophyllum demersum) (5 - 25%), к. напівзанурений (C. submersum) (5 - 25%), к. плоскоостий (C. platyacanthum) (5 - 25%), водяний жовтець закручений (Batrachium circinatum) (1 - 25%), рдесник Берхтольда (Potamogeton berchtoldii) (1 - 20%). Переважають види, що ростуть у водоймах широколистянолісової, лісостепової і степової зон, зокрема жеруха дрібноцвіта (Cardamine parviflora), плавун щитолистий, сальвінія плаваюча, кушир плоскоостий, а також більшість з вищеназваних плюризональних видів.

Потенціал відновлюваності:

Незадовільний.

Режим збереження:

Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною:

Не охороняються.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Заповідання водойм біля с. Ратівці (Ужгородський р-н, Закарпатська обл.) і м. Рені (Одеська обл.). Відновлення угруповань. Включення місцезростань рослинних угруповань до природнозаповідного фонду.

Джерела інформації:

Комендар, 1973; Бережной, 1977; Дубина, 1981; Дубына, Шеляг-Сосонко, 1989; Дубина, 2006.

Автор:

Д.В. Дубина