Угруповання формації лепешняку тростинового

(Glycerieta arundinaceae)

Асоціації:

Морськобульбокомишево - тростиноволепешнякова (Glycerietum (arun di naceae)bolboschoenosum(maritimae)), наземнокуничниково - трости новолепешнякова (Glycerietum (arundinaceae) calamagrostidosum (epigeioris)), повзучo мітлицево - тростиноволепешнякова (Glycerietum(arundinaceae)agrostido sum (stoloniferae)), тростиноволепешнякова чиста (Glycerietum arundinaceae purum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

8,1; ІІ; 4;"типові".

Поширення в Україні:

Лісостепова та степова зона (середня і нижня течії рік Дніпра, Південного Бугу, Дністра, Дунаю, Сіверського Дінця, Інгула і Інгульця).

Фізико-географічні умови:

У мезоевтрофних і евтрофних прісноводних водой мах зі слаболужною або нейтральною реакцією середовища, помірним поверхневим і значним протягом вегетаційного періоду коливанням рівня води, піщаними, мулисто-піщаними, мулистими та мулисто-торф’янистими донними відкладами і товщею води 40 - 100 (120) см. В озерах, старицях, рукавах та затоках русел річок, на мілководдях водосховищ, ставків, меліоративних каналів, на знижених ділянках болотистих лук з постійним та періодичним поверхневим підтопленням.

Біотоп:

Надмірно зволожені прибережно-водні угруповання, що формуються під дією різко змінного сезонного зволоження, зона середньо-високотравних водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінуючих видів.

Ботаніко-географічна значущість:

Едифікатор на північно-західній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій густий (80 - 100%), складається з двох під’ярусів. Перший під’ярус утворює едифікатор - лепешняк тростиновий (Glyceria arundinacea) (30 - 75%) - за участю куги Табернемонтана (Schoenoplectus tabernaemontani), к. озерної (S. lacustris) (усі 1 - 5%). Другий під’ярус (заввишки до 50 см) утворюють мітлиця повзуча (Agrostis stolonifera) (40 - 50%), бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus) (1 - 40%), куничник наземний (Calamagrostis epigeios) (1 - 35%), а також вех широколистий (Sium latifolium), ситник Жерара (Juncus gerardii), м’ята водяна (Mentha aquatica), гірчак перцевий (Polygonum hydropirer) (усі по 1 - 5%). Переважають види, що ростуть у водоймах широколистяно-лісової, лісостепової і степової зон - лепеха звичайна (Acorus calamus), частуха злаковидна (Alisma gramineum), леєрсія рисовидна (Leersia oryzoides), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), р. Лаксмана (T. laxmanii), водяний хрін австрійський (Rorippa austriaca), а також плюризональні види - куга озерна, мітлиця повзуча, куничник наземний, гірчак перцевий.

Потенціал відновлюваності:

Незадовільний.

Режим збереження:

Регульованої заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Дунайському БЗ та у заповідному урочищі"Андріївка" (Миколаївська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Моніторинг за станом угруповань, включення місцезнаходжень до складу природно-заповідного фонду та екомережі.

Джерела інформації:

Соколовський, 1927; Смирнова-Гараева, 1980; Дубына, Шеляг-Сосонко, 1989; Дубына и др., 1993; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Автор:

Д.В. Дубина