Угруповання формації латаття сніжно-білого

(Nymphaeeta candidae)

Асоціації:

Водяногоріхово - сніжнобілолататтєва(Nymphaeetum (candidae) traposum (natantis)),напівзануренокуширово - сніжнобілолататтєва(Nymphaeetum (candidae) ceratophyllosum (submersi)), плаваючосальвінієво - сніжнобілолататтєва (Nymphaeetum (candidae) salviniosum (natantis)), стиснутордесниково - сніжнобілолататтєва (Nymphaeetum (candidae) potamogetosum (compressi)), щитолистоплавуново - сніжнобілолататтєва (Nymphaeetum (candidae) nymphoidosum (peltatae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

12,2; І; 3;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Широколистянолісова і лісостепова зони (в озерах і заплавних водоймах Верхнього і Середнього Дніпра, річок Десни, Тетерева, Ужа, Здвижа, Уборті, Горині, Стира, Случі, Турії, верхньої течії річок Південного Бугу, Сули, Ворскли, Псла, Сіверського Дінця, в Шацьких озерах). Південна межа в Україні проходить по лінії Ужгород - Івано-Франківськ - Вінниця - Черкаси - Полтава - Харків.

Фізико-географічні умови:

В евтрофних прісноводних слабопроточних водоймах з нейтральною або слабокислою реакцією середовища, незначним поверхневим і протягом вегетації коливанням рівня води, мулисто-торф’янистими та мулистими донними відкладами і товщею води 60 - 180 (200) см. На прибережних ділянках русел річок, рукавів, міжозерних проток, в меліоративних каналах. Зниження рівня води не стимулює розвиток угруповань.

Біотоп:

Непроточні і слабопроточні прісноводні водойми евтрофного типу, зона прикріплених з плаваючими листками водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінуючих видів. Співдомінанти - водяний горіх плаваючий (Trapanatans), плавун щитолистий (Nymphoides peltata), сальвінія плаваюча (Salvinia natans) - занесені до ЧКУ. Водяний горіх плаваючий та сальвінія плаваюча занесені також до Додатку І Бернської конвенції.

Ботаніко-географічна значущість:

Домінуючі види в межах ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій густий (90 - 100%), складається з трьох під’ярусів. Перший, надводний, розріджений під’ярус (заввишки до 150 см) утворюють стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia) (5 - 10%), їжача голівка пряма (Sparganium erectum) (5 - 10%), рідше трапляються сусак зонтичний (Butomus umbellatus), лепешняк великий (Glyceria maxima), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), р. широколистий (T. lati-folia), куга озерна (Schoenoplectus lacustris), очерет південний (Phragmites australis) (усі по 1 - 5%). Цей під’ярус виражений не в усіх асоціаціях. Другий, наводний, густий під’ярус формує едифікатор - латаття сніжно-біле (Nymphaea candida) (50 - 80%) - та водяний горіх плаваючий (1 - 45%), плавун щитолистий (1 - 40%), сальвінія плаваюча (1 - 20%), ряска мала (Lemna minor) (1 - 20%), а також водяний різак алоевидний (Stratiotes aloides), жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae), рдесник плаваючий (Potamogeton natans), р. вузлуватий (P. nodosus), гірчак земноводний (Polygonum amphibium), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza), рдесник злаколистий (Potamogeton gramineus) (усі по 1 - 5%). Третій, підводний, під’ярус складають кушир занурений (Ceratophyllum demersum) (1 - 5%), к. напівзанурений (C. submersum) (5 - 30%), рдесник стиснутий (P. compressus) (5 - 30%), а також елодея канадська (Elodea canadensis), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus), р. блискучий (P. lucens), р. туполистий (P. obtusifolius), р. гребінчастий (P. pectinatus), пухирник звичайний (Utricularia vulgaris), ряска триборозенчаста (Lemna trisulca), водяний жовтець закручений (Batrachium circinatum), водяна сосонка ланцетолиста (Hippuris lanceolata) (усі по 1 - 5%). Переважають названі плюризональні види.

Потенціал відновлюваності:

Незадовільний.

Режим збереження:

Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Поліському ПЗ, Рівненському ПЗ, Черемському ПЗ, НПП"Прип’ять-Стохід", Шацькому НПП, Деснянсько-Старогутському НПП, РЛП"Сеймський" (Сумська обл.), РЛП"Чернігівський" (Чернігівська обл.), а також у ландшафтному заказнику загальнодержавного значення"Середньо-Сеймський" (Сумська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Виявлення нових місцезнаходжень і включення їх до складу об’єктів природно-заповідного фонду та екомережі. Моніторинг за станом угруповань.

Джерела інформації:

Підоплічка, Макаревич, 1939; Корелякова, 1963, 1964; Афанасьев, 1966; Балашов, 1969; Дубина, 1973, 1974; Лавренко, 1973; Дубына, 1982; Дубына и др., 1993; Куземко, 2002; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Автор:

Д.В. Дубина