Угруповання формації латаття білого

(Nymphaeeta albae)

Асоціації:

Водяногоріхово - білолататтєва (Nymphaeetum (albae) traposum (natantis)), напівзануренокуширово - білолататтєва (Nymphaeetum (albae) ceratophyllosum (submersi)), плаваючосальвінієво - білолататтєва (Nymphaeetum (albae) salviniosum (natantis)), щитолистоплавуново - білолататтєва (Nymphaeetum (albae) nymphoidosum (peltatae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

10,5 - 12,2; І, ІІ; 3;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Широколистянолісова, лісостепова і степова зони (в озерах, руслах річок, заплавних водоймах, штучних водосховищах).

Фізико-географічні умови:

В евтрофних прісноводних непроточних або слабопроточних водоймах з нейтральною або слаболужною реакцією середовища, на ділянках з товщею води 50 - 170 (250) см, піщано-мулистими, мулистими і мулисто-торф’янистими із значною домішкою детриту донними відкладами та незначним поверхневим і протягом року коливанням рівня води. В заплавних озерах, старицях, рукавах, водосховищах, ставках, занедбаних меліоративних каналах. Зниження рівня води до 150 см стимулює розвиток угруповань.

Біотоп:

Непроточні і слабопроточні прісноводні водойми евтрофного типу, зона прикріплених з плаваючими листками водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінуючих видів. Співдомінанти - водяний горіх плаваючий (Trapa natans), плавун щитолистий (Nymphoides peltata), сальвінія плаваюча (Salvinia natans) - занесені до ЧКУ. Водяний горіх плаваючий та сальвінія плаваюча занесені також до Додатку І Бернської конвенції. Ботаніко - географічна значущість. Домінуючі види в межах ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій густий (80 - 100%), складається з трьох під’ярусів. Перший, надводний, розріджений (заввишки до 250 см) утворюють стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia) (5 - 10%), їжача голівка пряма (Sparganium erectum) (5 - 10%), а також куга озерна (Schoenoplectus lacustris), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), очерет південний (Phragmites australis) (усі по 1 - 5%). Другий, наводний, густий під’ярус утворює едифікатор - латаття біле (Nymphaea alba) (40 - 100%), а також сальвінія плаваюча (1 - 40%), глечики жовті (Nuphar lutea) (1 - 10%), водяний горіх плаваючий (1 - 40%), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza) (1 - 10%), плавун щитолистий (1 - 30%), рдесник плаваючий (Potamogeton natans) (1 - 10%), р. вузлуватий (P. nodosus) (1 - 5%), ряска мала (Lemna minor) (1 - 15%). У дельті Кілійського гирла Дунаю для даного під’ярусу характерні азола каролінська (Azolla caroliniana), а. папоротевидна (A. filiculoides), ряска горбата (Lemna gibba), р. маленька (L. minuscula) (усі по 1 - 5%). Третій, підводний, середньогустий під’ярус формують кушир плоскоостий (Ceratophyllum platyacanthum) (1 - 20%), к. занурений (C. demersum) (1 - 20%), к. напівзанурений (C. submersum) (1 - 20%), пухирник звичайний (Utricularia vulgaris) (1 - 5%), ряска триборозенчаста (Lemna trisulca) (1 - 15%), рдесник блискучий (Potamogeton lucens) (1 - 5%), р. пронизанолистий (P. perfoliatus) (1 - 5%), р. гребінчастий (P. pectinatus) (1 - 5%), з незначною участю р. маленького (P. pusillus), р. Фріса (P. friesii), елодеї канадської (Elodea canadensis), різухи морської (Najas marina), валіснерії спіральної (Vallisneria spiralis) (усі 1 - 5%). Переважають названі плюризональні види.

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Дунайському БЗ, Канівському ПЗ, Дніпровсько-Орільському ПЗ, Рівненському ПЗ, НПП"Прип’ять - Стохід", Шацькому НПП, Деснянсько-Старогутському НПП, РЛП"Кременчуцькі плавні" (Полтавська обл.), РЛП"Сеймський" (Сумська обл.), РЛП"Печенізьке поле" (Харківська обл.), ландшафтних заказниках загальнодержавного значення"Козинський" (Київська обл.),"Білецьківські плавні" (Полтавська обл.),"Середньо-Сеймський" (Сумська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Виявлення нових місцезнаходжень і включення їх до складу об’єктів природно-заповідного фонду та екомережі. Моніторинг за станом угруповань.

Джерела інформації:

Афанасьев 1951, 1966; Мулярчук, 1970; СмирноваГараева, 1972а; Дубына, 1974; Зеров, 1976; Бережной, 1977; Корелякова, 1977; Шеляг-Сосонко, Дубына, 1984; Дубына, 1982; Дубына и др., 1993; Куземко, 2002; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Автор:

Д.В. Дубина