Угруповання формації куширу напівзануреного

(Ceratophylleta submersi)

Асоціації:

Звичайножабурниково - напівзануренокуширова (Ceratophylletum (sub mersi) hydrocharitosum (morsus-ranae)), звичайнопухирниково - напівза ну рено куширова (Ceratophylletum (submersi) utriculariosum (vulgaris)), канадськоелодеєво - напівзануренокуширова (Ceratophylletum (submersi) elodeosum (canadensis)), напівзануренокуширова чиста (Ceratophylletum submersi pu rum), триборозенчасторясково - напівзануренокуширова (Ceratophylletum (sub mersi) lemnosum (trisulcae)), туполистордесниково - напівзануренокуширова (Ceratophylletum (submersi) potamogetosum (obtusifolii)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

8,9 - 9,4; ІІ; 3;"типові".

Поширення в Україні:

Широколистянолісова і лісостепова, зрідка степова зони.

Фізико-географічні умови:

У мезотрофних, рідше - евтрофних прісноводних малопроточних, рідше непроточних водоймах з нейтральною або слабокислою реакцією середовища, піщаними і мулисто-піщаними донними відкладами, незначним поверхневим і більш значним протягом вегетації коливанням рівня води. Характерні для ділянок з товщею води від 30 до 60 (100) см.

Біотоп:

Прісноводні водойми мезотрофного і евтрофного типу зони вільноплаваючих і занурених водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінуючих видів.

Ботаніко-географічна значущість:

Домінуючий вид на південній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій густий (80 - 100%), складається із трьох під’ярусів. Перший, надводний, розріджений під’ярус (заввишки до 100 см) утворюють лепешняк великий (Glyceria maxima) (1 - 10%), куга озерна (Schoenoplectus lacustris) (1 - 5%), їжача голівка пряма (Sparganium erectum) (1 - 5%), стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia) (1 - 5%); другий, наводний, густіший під’ярус - ряска мала (Lemna minor), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza), жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae) (усі від 1 до 20%). Третій, підводний, густий під’ярус утворює едифікатор - кушир напівзанурений (Ceratophyllum submersum) (30 - 60%) - і ряска триборозенчаста (Lemna trisulca) (5 - 40%), елодея канадська (Elodea canadensis) (5 - 30%), пухирник звичайний (Utricularia vulgaris) (1 - 30%), рдесник туполистий (Potamogeton obtusifolius) (1 - 30%), а також менш рясні види - рдесник плаваючий (Potamogeton natans), р. стиснутий (P. compressus), плавушник болотний (Hottonia palustris), каулінія мала (Caulinia minor) (усі по 1 - 5%) та ін. Переважають вищеназвані плюризональні види, а також види, що зростають у водоймах хвойнолісової, широколистянолісової і лісостепової зон - рдесник туполистий, р. Фріса (P. friesiі), р. довгий (P. praelongus), плавушник болотний.

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Регульованої заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Дунайському БЗ, Канівському ПЗ, Поліському ПЗ, Рівненському ПЗ і Черемському ПЗ, Шацькому НПП, Деснянсько-Старогутському НПП, НПП"Прип’ять-Стохід", РЛП"Сеймський" (Сумська обл.), РЛП"Печенізьке поле" (Харківська обл.), РЛП"Чернігівський" (Чернігівська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Моніторинг за станом угруповань, виявлення нових місцезростань, включення водойм до екомережі.

Джерела інформації:

Підоплічка, Макаревич, 1939; Корелякова, 1963; Дубына, Шеляг-Сосонко, 1989; Дубина, 2006.

Автор:

Д.В. Дубина