Угруповання формації куги приморської

(Schoenoplecteta littoralis)

Асоціації:

Звичайнострілолистово - приморськокугова (Schoenoplectetum (littoralis) sagittariosum (sagittifoliae)), озернокугово - приморськокугова (Schoenoplectetum (littoralis) schoenoplectosum (lacustris)), приморськокугова чиста (Schoenoplectetum littoralis purum), прямоїжачоголівково - приморськокугова (Schoenoplectetum (littoralis) sparganiosum (erecti)), триграннокугово - приморськокугова (Schoenoplectetum (littoralis) schoenoplectosum (triqueteri)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

8,9; ІІ; 3;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Степова зона (у пониззях Дніпра, Дністра, Дунаю, Південного Бугу та р. Молочної).

Фізико-географічні умови:

У непроточних або малопроточних слабосолонуватоводних, рідше солонуватоводних водоймах з лужною реакцією середовища, помірним поверх невим і незначним протягом вегетації коливанням рівня води, мулистими, мулисто-піщаними та мулисто-черепашковими донними відкладами і товщею води, що коливається від 30 до 120 см. На прибережних ділянках лиманів, на конусах виносу алювіальних донних відкладів прибережних ділянок морських заток, водоймах надморських кіс, у меліоративних каналах. Зниження рівня води до 30 см стимулює розвиток угруповань.

Біотоп:

Надмірно зволожені прибережно-водні угруповання, що формуються під дією різко змінного сезонного зволоження, зона середньовисокотравних водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінуючих видів.

Ботаніко-географічна значущість:

Едифікатор на північній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій густий (80 - 100%), складається з двох під’ярусів. Перший під’ярус, надводний, утворює едифікатор - куга приморська (Schoenoplectus littoralis) (25 - 70%) - та к. озерна (S. lacustris) (5 - 40%), к. тригранна (S. triqueter) (1 - 25%), їжача голівка пряма (Sparganium erectum) (1 - 25%), стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia) (1 - 20%), а також рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), сусак зонтичний (Butomus umbellatus), бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica), ситняг болотний (Eleocharis palustris) (всі по 1 - 10%). Другий під’ярус розріджений, його утворюють ряска мала (Lemna minor), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza), сальвінія плаваюча (Salvinia natans), жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae) (всі по 1 - 5%). Цей під’ярус виражений не в усіх асоціаціях. Переважають плюризональні види - ситняг болотний, мітлиця повзуча (Agrostis stolonifera), частуха подорожникова, вех широколистий (Sium latifolium) та інші названі вище, а також види, що зростають у водоймах лісостепової і степової зон - куга тригранна, бульбокомиш морський, смикавець скупчений (Cyperus glomeratus).

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Дунайському БЗ та у гідрологічному заказнику загальнодержавного значення"Молочний лиман" (Запорізька обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Моніторинг за станом угруповань. Включення місцезнаходжень угруповань до складу об’єктів екомережі.

Джерела інформації:

Зеров, 1961а, 1971; Смирнова-Гараева, 1980; ШелягСосонко, Дубына, 1984; Дубына, Шеляг-Сосонко, 1989; Дубына, Гейны, Гроудова и др., 1993; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Автор:

Д.В. Дубина