Угруповання формації водяного горіху плаваючого

(Trapeta natantis)

Асоціації:

Алоевидноводянорізаково - водяногоріхова (Trapetum (natantis) stratiotosum (aloidis)), берхтольдордесниково - водяногоріхова (Trapetum (natantis) potamogetosum (berchtoldii)), водяногоріхова чиста (Trapetum natantis purum), гребінчастордесниково - водяногоріхова (Trapetum (natantis) potamogetosum (pectinati)), зануренокуширово - водяногоріхова (Trapetum (natantis) ceratophyllosum (demersi)), звичайнопухирниково - водяногоріхова (Trapetum (natantis) utriculariosum (vulgaris)), земноводногірчаково - водяногоріхова (Trapetum (natantis) polygonosum (amphibii)), каролінськоазолово - водяногоріхова (Trapetum (natantis) azollosum (carolinianae)), папоротевидноазолово - водяногоріхова (Trapetum (natantis) azollosum (filiculoidis)), плаваючордесниково - водяногоріхова (Trapetum (natantis) potamogetosum (natantis)), плаваючосальвінієво - водяногоріхова (Trapetum (natantis) salviniosum (natantis)), плоскоостокуширово - водяногоріхова (Trapetum (natantis) ceratophyllosum (platyacanthi)), пронизанолистордесниково - водяногоріхова (Trapetum (natantis) potamogetosum (perfoliati)), спіроделево - водяногоріхова (Trapetum (natantis) spirodelosum (polyrrhizae)), щитолистоплавуново - водяногоріхова (Trapetum (natantis) nymphoidosum (peltatae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,1 - 14,5; І; 3;"типові".

Поширення в Україні:

Широколистянолісова, лісостепова і степова зони (в заплавних водоймах і затоках рік Дніпра, Прип’яті, Тетерева, Десни, Уборті, Ужа, Латориці, Боржави, Сіверського Дінця та Шацьких і придунайських озер).

Фізико-географічні умови:

У прісноводних евтрофних непроточних або слабопроточних водоймах, на територіях конусів виносу алювіальних донних відкладів з нейтральною, слабокислою або слаболужною ре

акцією середовища, на ділянках з помірним поверхневим і протягом вегетації коливанням рівня води, мулистими, мулисто-піщаними із значною домішкою детриту донними відкладами і товщею води 80 - 150 (250) см. У водосховищах, затоках річок, заплавних, надзаплавних озерах, рукавах, старицях річок, водоймах авандельт гирлових областей річок. Зниження рівня води до 50 - 70 см стимулює розвиток угруповань.

Біотоп:

Непроточні і проточні прісноводні водойми евтрофного типу, зона прикріплених водних макрофітів з плаваючими листками.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний та рідкісний тип асоційованості домінуючих видів. Домінант (водяний горіх плаваючий (Trapa natans)) та співдомінант (сальвінія плаваюча (Salvinia natans)) занесені до ЧКУ та Додатку І Бернської конвенції. Співдомінант - плавун щитолистий (Nymphoides peltata) - занесений до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

Домінуючі види в межах ареалу. Домінанти підлеглих ярусів - азола каролінська (Azolla caroliniana) і а. папоротевидна (A. filiculoides) - на північно-східній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій густий (80 - 100%), складається з трьох під’ярусів. Перший, надводний, розріджений під’ярус (заввишки до 150 см) утворюють їжача голівка пряма (Sparganium erectum), стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), куга озерна (Sсhoenoplectus lacustris), к. приморська (S. littoralis), очерет південний (Phragmites australis) (усі 1 - 5%); він виражений не в усіх асоціаціях. Другий, наводний, густий під’ярус формує едифікатор - водяний горіх плаваючий (50 - 100%), а також сальвінія плаваюча (1 - 40%), водяний різак алоевидний (Stratiotes aloides) (1 - 40%), плавун щитолистий (1 - 35%), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza) (1 - 30%), гірчак земноводний (Polygonum amphibium) (1 - 30%), рдесник плаваючий (Potamogeton natans) (1 - 25%), ряска мала (Lemna minor) (1 - 15%). У водоймах Кілійського гирла Дунаю у будові даного ярусу беруть участь азола папоротевидна (1 - 35%) i а. каролінська (1 - 25%). Третій під’ярус утворюють кушир плоскоостий (Ceratophyllum platyacanthum) (1 - 40%), к. занурений (C. demersum) (1 - 30%), рдесник блискучий (Potamogeton lucens) (1 - 35%), р. гребінчастий (P. pectinatus) (1 - 30%), р. Берхтольда (P. berchtoldii) (1 - 25%), р. пронизанолистий (P. perfoliatus) (1 - 25%), р. стиснутий (P. compressus) (1 - 15%), р. туполистий (P. obtusifolius) (1 - 15%), пухирник звичайний (Utricularia vulgaris) (1 - 20%), ряска триборозенчаста (Lemna trisulca) (1 - 15%), сусак зонтичний (Butomus umbellatus) (1 - 5%) і менш рясні - кушир напівзанурений (Ceratophyllum submersum), пухирник малий (Utricularia minor), рдесник маленький (Potamogeton pusillus), р. кучерявий (P. crispus), р. волосовидний (P. trichoides) (усі до 1%).

Переважають плюризональні види, а саме: водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), в. кільчаста (M. verticillatum), елодея канадська (Elodea canadensis), різуха морська (Najas marina), рдесник довгий (Potamogeton praelongus), водяний жовтець закручений (Batrachium circinatum), водяна сосонка ланцетолиста (Hippuris lanceolata) тощо, а також види, що зростають у водоймах лісостепової і степової зон, зокрема: куга приморська, сальвінія плаваюча, плавун щитолистий, кушир плоскоостий, рдесник волосовидний.

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Регульованої та абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Дунайському БЗ, Канівському ПЗ, Дніпровсько-Орільському ПЗ, у лісовому заказнику загальнодержавного значення"Бакайський" (Херсонська обл.), орнітологічному заказнику загальнодержавного значення"Липівський" (Черкаська обл.), гідрологічних пам’ятках природи місцевого значення"Озеро Вадень","Озеро Козероги","Озеро Святе","Озеро Турбин" (Чернігівська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Включення місцезнаходжень угруповань, що не охороняються, до природно-заповідного фонду, моніторинг за станом угруповань.

Джерела інформації:

Мулярчук, 1965; Зеров, 1971; Смирнова-Гараева, 1972; Комендар, 1973; Дубина, Семеніхіна, 1978; Шеляг-Сосонко, Дубына, 1984; Дубына, Шеляг-Сосонко, 1989; Дубына и др., 1993; Дубина та ін., 2000; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Автор:

Д.В. Дубина