Угруповання формації водопериці черговоквіткової

(Myriophylleta alterniflori)

Асоціації:

Гребінчастордесниково - черговоквіткововодоперицева (Myriophylletum (alterniflori) potamogetosum (pectinati)), зануренокуширово - черговоквітко во водоперицева (Myriophylletum (alterniflori) ceratophyllosum (demersi)), на пів зануренокуширово - черговоквіткововодоперицева (Myriophylletum (alterniflori) ceratophyllosum (submersi)), пронизанолистордесниково - черговоквіткововодопе рицева (Myriophylletum (alterniflori) potamogetosum (perfoliati)), черговоквітково водоперицева чиста (Myriophylletum alterniflori purum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,1; І; 2;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Широколистянолісова зона (у водоймах верхньої течії Дніпра, а також річок Десни, Уборті, Горині, Случі, Стиру) (Рівненська, Чернігівська області).

Фізико-географічні умови:

У мезотрофних і евтрофних прісноводних проточних, рідше непроточних водоймах, з нейтральною або слабокислою реакцією середовища, незначним поверхневим і протягом року коливанням рівня води, піщаними, мулисто-піщаними і мулисто-щебнистими донними відкладами, з товщею води 50 - 100 (150) см. У заплавних водоймах, старицях, рукавах, затоках річок, водосховищах. Зниження рівня води стимулює розвиток угруповань.

Біотоп:

Непроточні і проточні прісноводні водойми мезотрофного і евтрофного типу, зона занурених прикріплених водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінуючих видів.

Ботаніко-географічна значущість:

Едифікатор на південній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій середньогустий (60 - 80%), складається з трьох під’ярусів. Перший, надводний, розріджений під’ярус (заввишки до 100 см) утворюють їжача голівка пряма (Sparganium erectum) (5 - 10%), стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia) (1-5%), сусак зонтичний (Butomus umbellatus) (1 - 5%); він виражений не в усіх асоціаціях. Другий, наводний, більш густий під’ярус утворюють (з проективним покриттям 1 - 5%) спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhіza), ряска мала (Lemna minor) та жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae). Третій, підводний, густий під’ярус формує едифікатор - водопериця черговоквіткова (Myriophyllum alterniflorum) (30 - 50%) - і кушир занурений (Ceratophyllum demersum) (5 - 30%), ряска триборозенчаста (Lemna trisulca) (1 - 20%), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus) (1 - 30%), р. гребінчастий (P. pectinatus) (1 - 25%), р. туполистий (P. obtusifolius) (1 - 15%), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), а також трапляються водяний жовтець закручений (Batrachium circinatum), водяна сосонка ланцетолиста (Hippuris lanceolata) (по 1 - 5%) та ін. Переважають вищеназвані плюризональні види, а також види, що зростають у водоймах хвойнолісової, широколистяно-лісової і лісостепової зон, такі як рдесник Фріса (Potamogeton friesii), р. злаколистий

(P. gramineus), р. довгий (P. praelongus), р. стиснутий (P. compressus), латаття сніжно-біле (Nymphaea candida).

Потенціал відновлюваності:

Незадовільний.

Режим збереження:

Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною:

Не охороняються.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Включення виявлених місцезнаходжень до природно-заповідного фонду та екомережі. Пошук нових місцезнаходжень. Моніторинг за станом угруповань.

Джерела інформації:

Балашов та ін., 1980; Дубина, 2006.

Автор:

Д.В. Дубина