Угруповання групи асоціацій звичайнососново - хамедафново - сфагнової

(Pinetа (sylvestris) chamaedaphnoso (calyculatae) - sphagnosа)

Асоціації:

Звичайнососново - хамедафново - багново - сфагнова (Pinetum (sylvestris) chamae daphnoso (calyculatae) - ledoso (palustris) - sphagnosum (Sphagnum cuspidatum, S. magellanicum)), звичайнососново - хамедафново - піхвовопухівково - сфагнова (Pinetum (sylvestris) chamaedaphnoso (calyculatae) - eriophoroso (vaginati) - sphagnosum (S. cuspidatum, S. fallax)), звичайнососново - хамедафново - сфагнова (Pinetum (sylvestris) chamaedaphnoso (calyculatae) - sphagnosum (S. magellanicum)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

12,6; І; 2;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Північна частина Західного Полісся (Волинська, Рівненська, Житомирська області).

Фізико-географічні умови:

Улоговини на річкових терасах та в реліктових долинах, в яких сформувалися лісові олігомезотрофні болота. Торфовий поклад неглибокий (1 - 3 м), представлений переходовими лісодраговинними та мішаними драговинними покладами.

Біотоп:

Лісові та зрідженолісові сфагнові болота.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінантів, де домінант трав’яно-чагарничкового ярусу - хамедафна чашкова (Сhamaedaphne calyculata) - є видом, занесеним до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

Угруповання, типові для тайгової зони за будовою і складом, дуже рідкісні на Українському Поліссі (4 - 5 місцезнаходжень). Знаходяться на території України на крайній південно-західній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Угруповання триярусні. Перший ярус утворює сосна звичайна (Pinus sylvestris) (зімкнутістю 0,2 - 0,4) IV - V бонітетів, заввишки 6 - 8 м. Трав’яно-чагарничковий ярус із загальним покриттям 70 - 80% диференційований на два під’яруси. Вищий (60 - 70 см) утворює хамедафна чашкова (із покриттям 40 - 60%), іноді із співдомінуванням багна болотного (Ledum palustre). Другий під’ярус (25 - 30 см) формує пухівка піхвова (Eriophorum vaginatum). Асектаторами виступають журавлина болотна (Oxycoccus palustris), андромеда багатолиста (Andromeda polifolia), росичка круглолиста (Drosera rotundifolia). Моховий покрив густий (85 - 90%), у ньому панують сфагн загострений (Sphagnum cuspidatum), с. обманливий (S. fallax), с. магеланський (S. magellanicum).

Потенціал відновлюваності:

Задовільний. Хамедафна чашкова розмножується вегетативно та насінням, проте не збільшує площу угруповань.

Режим збереження:

Заказний та заповідний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у ботанічних заказниках загальнодержавного значення"Вутвицький" (Волинська обл.),"Хиноцький" (Рівненська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Не проводити розчищення лісових боліт з підліском із хамедафни чашкової. Необхідний постійний моніторинг за станом популяції хамедафни чашкової.

Джерела інформації:

Андрієнко, Прядко, 1972; Андрієнко, Винаєв, 1978; Андрієнко, Шеляг-Сосонко, 1983; Зеленая книга ..., 1987; Фіторізноманіття Українського Полісся ..., 2006.

Автор:

Т.Л. Андрієнко-Малюк