Угруповання формації осоки Девелла

(Сaricetа davallianae)

Асоціації:

Гіпново - девеллоосокова (Сaricetum (davallianae) hypnosum), девеллоосокова чиста (Сaricetum davallianaе purum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

12,8 - 13,8; І; 2;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Західне та Мале Полісся, Розточчя, Волинське лесове плато, Західне Поділля (Волинська, Рівненська, Львівська, Хмельницька області).

Фізико-географічні умови:

Карбонатні евтрофні болота, які формуються в заплавах невеликих річок або улоговинах з помірним зволоженням та неглибоким (1 - 2 м) шаром торфу із pH 6 - 7.

Біотоп:

Карбонатні болота з осокою Девелла (Carex davalliana).

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінантів, де домінант - осока Девелла - є центральноєвропейським видом, занесеним до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

Рідкісні угруповання, характерні для Середньої і Атлантичної Європи, Середземномор’я, що знаходяться на території України на східній межі поширення.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Густий (70 - 80%) травостій диференційований на три під’яруси. Основу флористичного ядра складають лучні та лучно-болотні види з широкими ареалами із участю центральноєвропейських. У першому, високому (70 - 80 см) і розрідженому, під’ярусі зростають молінія голуба (Molinia caerulea), щучник дернистий (Deschampsia caespitosa), пухівка широколиста (Eriophorum latifolium), п. багатоколоскова (E. polystachyon), медова трава шерстиста (Holcus lanatus). Другий, основний, під’ярус (30 - 40 см) формує осока Девелла з покриттям 30 - 40%, утворюючи середнього розміру купини, з участю осоки жовтої (Carex flava), о. просовидної (C. panicea), о. чорної (C. nigra). У третьому під’ярусі (5 - 15 см) поодиноко зростають калюжниця болотна (Caltha palustris), незабудка болотна (Myosotis palustris), жовтець повзучий (Ranunculus repens), м’ята польова (Mentha arvensis). Для угруповань характерна наявність рідкісних центральноєвропейських видів - сашнику іржавого (Schoenus ferrugineus), товстянки звичайної (Pinguicula vulgaris), сверції багаторічної (Swertia perennis), які занесені до ЧКУ. Моховий покрив варіює від 20 до 50%, у ньому переважають дрепаноклад Зендтнера (Drepanocladus sendtneri), д. відгорнений (D. revolvens), каліергонелла загострена (Calliergonella cuspidata).

Потенціал відновлюваності:

Незадовільний. Угруповання трансформуються і не відновлюються в умовах осушення.

Режим збереження:

Заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються в НПП"Прип’ять - Стохід", у ботанічних заказниках загальнодержавного значення"Бущанський" (Рівненська обл.) і"Волицький" (Львівська обл.), ландшафтному заказнику місцевого значення"Верхобузький" (Львівська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Заборона меліораційних робіт не лише на болотах, але й на прилеглих територіях. Включення місцезростань рослинних угруповань, що не охороняються, до природно-заповідного фонду.

Джерела інформації:

Андриенко, 1982; Зеленая книга..., 1987; Стойко та ін., 1998; Шеляг-Сосонко та ін., 2000; Андрієнко, Прядко, 2001, 2007.

Автор:

Т.Л. Андрієнко-Малюк