Угруповання звичайнососново - букових лісів
(Pineto (sylvestris) - Fagetа (sylvaticae)) та грабово - звичайнососново - букових лісів (Carpineto (betuli) - Pineto (sylvestris) - Fagetа (sylvaticae))
Асоціації:
Грабово - звичайнососново - буковий ліс квасеницевий (Carpineto (betuli) - Pineto (sylvestris) - Fagetum (sylvaticae) oxalidosum (acetosellae)), грабово - звичайнососново - буковий ліс чорницевий (Carpineto (betuli) - Pineto (sylvestris) - Fagetum (sylvaticae) vacciniosum (myrtilli)), звичайнососново - буковий ліс зеленчуковий (Pineto (sylvestris) - Fagetum (sylvaticae) galeobdolosum (lutei)), звичайнососново - буковий ліс чорницевий (Pineto (sylvestris) - Fagetum (sylvaticae) vacciniosum (myrtilli)).
Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:
12,9 - 13,9; І; 2;"рідкісні".
Поширення в Україні:
Львівська обл. (Розточчя, Гологори, Вороняки).
Фізико-географічні умови:
Рівнинні або хвилясті підвищені ділянки, середні частини північних схилів високих горбів (360 - 400 м н. р. м.). Ґрунти свіжі супіщані дерново-підзолисті, підстилаються на глибині 40 - 60 см вапняковими породами, що перекриті флювіогляціальними відкладами. У літній період характерна висока вологість повітря.
Біотоп:
Букові ліси Західної України.
Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:
Рідкісний тип асоційованості едифікатора і спів едифікатора деревостану. Угруповання є дериватами середньоголоценових мішаних лісів.
Ботаніко-географічна значущість:
Едифікатор - бук лісовий (Fagus sylvatica) - знаходиться на північно-східній межі суцільного поширення, а співедифікатор - сосна звичайна (Pinus sylvestris) - на південній межі поширення, між карпатською і північно-східною частинами її суцільного ареалу.
Ценотична структура та флористичне ядро:
Двох’ярусні, подекуди - триярусні, деревостани із зімкнутістю крон 0,8 - 1,0. Перший ярус (0,2 - 0,3) утворює сосна звичайна, яка у віці 40 - 120 років заввишки 15 - 30 м і має продуктивність Iа - І бонітетів. Другий, основний ярус (0,5 - 0,7), утворює бук лісовий (заввишки 10 - 23 м і продуктивністю II бонітету) з домішкою дуба звичайного (Quercus robur), д. скельного (Q. petraea), явору (Acer pseudoplatanus), осики (Populus tremula). Подекуди третій ярус (0,2 - 0,3) формує граб звичайний (Carpinus betulus). Підлісок (0,1 - 0,2) утворюють ліщина звичайна (Corylus avellana), бруслина європейська (Euonymus europaea), б. бородавчаста (E. verrucosa), крушина ламка (Frangula alnus), свидина кров’яна (Swida sanguinea). Інколи, під густим наметом деревостану, він відсутній. У трав’яночагарничковому покриві (20 - 40%) домінують чорниця (Vaccinium myrtillus), квасениця звичайна (Oxalis acetosella) та зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum). До них домішуються евтрофні неморальні та бореальні види - анемона дібровна (Anemone nemorosa), а. жовтецева (A. ranunculoides), підмаренник запашний (Galium odoratum), зубниця залозиста (Dentaria glandulosa), зірочник ланцетовидний (Stellaria holostea), ожика волосиста (Luzula pilosa), одинарник європейський (Trientalis europaea), веснівка дволиста (Majanthemum bifolium), копитняк європейський (Asarum europaeum), а також монтанні види - аконіт волотистий (Aconitum paniculatum), кардамінопсис Галлера (Cardaminopsis halleri), чина гладенька (Lathyrus laevigatus) та інші. Моховий покрив не розвинутий, він складається з поодиноких куртин плеуроція Шребера (Pleurozium schreberi), рунянки звичайної (Polytrichum commune), гілокомія блискучого (Hylocomium splendens).
Потенціал відновлюваності:
Задовільний.
Режим збереження:
Заповідний у ПЗ, заказний - на територіях решти місцезростань.
Забезпеченість охороною:
Охороняються у ПЗ"Розточчя".
Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:
Організація моніторингу за станом угруповань. Проведення заходів із сприяння природному відновленню сосни, збереження та відновлення ареалу угруповань. Включення місцезростань рослинних угруповань, що не охороняються, до природно-заповідного фонду.
Джерела інформації:
Бутейко, 1975; Шеляг-Сосонко, 1977; Стойко та ін., 1990; Шеляг-Сосонко та ін., 2002.
Автор:
П.М. Устименко