Угруповання формації нарцису вузьколистого
(Narcissietа angustifolii)
Асоціації:
Лучнокострицево - вузьколистонарцисова (Narcissietum (angustifolii) festucosum (pratensis)), молінієво - вузьколистонарцисова (Narcissietum (angustifolii) moliniosum (caeruleaе)), пахучотравово - вузьколистонарцисова (Narcissietum (angustifolii) anthoxanthosum (odorati)), тонкомітлицево - вузьколистонарцисова (Narcissietum (angustifolii) agrostidosum (tenuis)), червонокострицево - вузьколистонарцисова (Narcissietum (angustifolii) festucosum (rubrae)) (долина Тиси, Закарпатська обл.); біловусово - вузьколистонарцисова (Narcissietum (angustifolii) nardosum (strictae)), чорницево - вузьколистонарцисова (Narcissietum (angustifolii) vacciniosum (myrtilli)), щучниково - вузьколистонарцисова (Narcissietum (angustifolii) deschampsiosum (caespitosae)) (високогір’я Українських Карпат).
Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:
13,9; І; 2;"рідкісні".
Поширення в Україні:
Закарпатська низовина (Хустський район), високогірні райони Українських Карпат (Свидовецький та Мармароський хребти) (Івано-Франківська та Закарпатська області).
Фізико-географічні умови:
В рівнинній частині ареалу угруповання приурочені до рівнинного рельєфу з окремими грядово-горбистими підвищеннями та зниженнями різноманітних форм з переважанням дернових та дерноволучних ґрунтів, у меншій мірі - дерново-глейових, мулувато-глейових та торф’янисто-глейових опідзолених кислих ґрунтів. Високогірні угруповання сформувалися у межах висот 1300 - 1750 м н. р. м. на гірсько-лучних буроземних і торф’янистих ґрунтах з різним ступенем щебенистості, в холодній евгумідній кліматичній зоні.
Біотоп:
Справжні луки заплавні (рівнинні), справжні гірські луки Карпат (високогірні).
Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:
Рідкісний тип асоційованості домінантів травостою із домінуванням нарцису вузьколистого (Narcissus angustifolius), занесеного до ЧКУ, Додатку І Бернської конвенції.
Ботаніко-географічна значущість:
Домінант - нарцис вузьколистий - знаходиться на північно-східній межі ареалу.
Ценотична структура та флористичне ядро:
На рівнині угруповання характеризуються густим травостоєм з проективним покриттям 90 - 100% з чіткою його диференціацією на три під’яруси. Основу травостою складають домінант - нарцис вузьколистий (40 - 70%), а також його найпоширеніший співдомінант - молінія голуба (Molinia caerulea) (20 - 30%), які створюють перший під’ярус (70 - 80 см). З покриттям 5 - 7% у ньому зростають китник лучний (Alopecurus pratensis), пахуча трава звичайна (Anthoxanthum odoratum), мітлиця тонка (Аgrostis tenuis), костриця червона (Festuca rubra), жовтець їдкий (Ranunculus acris), поодиноко - костриця лучна (F. pratensis), медова трава шорстка (Holcus lanatus), вівсюнець пухнатий (Helictotrichon pubescens), тонконіг лучний (Poa pratensis) та ін. Другий під’ярус (35 - 50 см) формують осока повстиста (Carex tomentosa), о. просовидна (C. panicea), о. лисяча (C. vulpina), о. бліда (C. pallescens), чина лучна (Lathyrus pratensis), буквиця лікарська (Betonica officinalis), волошка лучна (Centaurea jacea) та ін. У третьому під’ярусі (до 30 см) зростають калган (Potentilla erecta), жовтець повзучий (Ranunculus repens), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis), лядвенець рогатий (Lotus corniculatus) та ін. Характерним для травостою є наявність мохового ярусу, сформованого переважно плеуроцієм Шребера (Pleurozium schreberi). Видова насиченість угруповань складає 45 - 50 видів.
У високогір’ї структура угруповань близька за будовою до вищеописаних угруповань, основу яких становлять лучні види з домішкою бореальних і монтанних видів - чорниці (Vaccinium myrtillus), брусниці (Rhodococcum vitisidaea), сольданели угорської (Soldanella hungarica), підбілика альпійського (Homogyne alpina), тирлича жовтого (Gentiana lutea).
Потенціал відновлюваності:
Добрий.
Режим збереження:
Регульованої заповідності.
Забезпеченість охороною:
Охороняються в Карпатському БЗ (заповідні масиви"Долина нарцисів","Свидовецький","Мармароський").
Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:
Сприяння відновленню домінанта, організація моніторингу.
Джерела інформації:
Комендар, 1964, 1966; Стойко, Тасєнкевич, Мілкіна, 1982; Комендар, Кричфалушій, 1985, 1987, 1993; Кричфалушій, 1986, 1987; Зеленая книга..., 1987; Кричфалуший, Гендей, 1987; Дубина, Устименко, Гамор, 2006; Устименко, Дубина, Гамор, 2007.
Автор:
П.М. Устименко, Д.В. Дубина