Угруповання формації сонцецвіту сивого

(Helianthemeta cani : incl. Helianthemum cretaceum (Rupr.) Juz., H. cretophilum Klok. et Dobrocz.)

Асоціації:

Крейдолюбносонцецвітова чиста (Helianthemetum cretophili purum), крейдяносонцецвітова чиста (Helianthemetum cretacei purum), макутринськокострицево - сивосонцецвітова (Helianthemetum (cani) festucosum (macutrensis)), маршаллочебрецево - сивосонцецвітова (Helianthemetum (cani) thymosum (marschalliani)), сивосонцецвітова чиста (Helianthemetum cani purum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

13,4 - 14,4; І; 1;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Тернопільська обл., м. Кременець, г. Дівочі скелі - сонцецвіт сивий (Helianthemum canum); Донецька обл., береги р. Сіверський Донець - с. крейдолюбний (H. cretophilum); відроги Середньоруської височини, Харківська обл. (Двурічанський р-н, с. Піски, с. Кам’янка) і Луганська обл. (Новопсковський р-н, с. Білолуцик) - с. крейдяний (H. cretaceum).

Фізико-географічні умови:

Сухі вапнякові карнизи, які на столоподібній вершині тягнуться вузькими смугами (5 - 7 м завширшки) вздовж обривів, круті схили, крейдяні відслонення.

Біотоп:

Томіляри.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінанта та співдомінанта. Домінант - сонцецвіт сивий (Helianthemum canum) - занесений до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

Едифікатор знаходиться на північній межі поширення, ареал характеризується значними диз’юнкціями. В межах локальних популяцій спостерігаються морфологічні відміни рослин, які розглядаються на рівні окремих видів або підвидів (сонцецвіт крейдолюбний та с. крейдяний), що свідчить про інтенсивні процеси видоутворення.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Одноярусні розріджені угруповання. Загальне проективне покриття становить 30 - 35%, домінанта - до 30%, а співдомінантів - 10 - 25%. У Кременецьких горах (Тернопільська обл.) співдомінантами виступають чебрець Маршаллів (Thymus marscallianus) та костриця макутринська (Festuca macutrensis). У складі угруповань зростають степові та наскельні види, зокрема цибуля гірська (Allium montanum), маренка рожева (Asperula cynanchica), очиток їдкий (Sedum acre), мінуарція залозистоволосиста (Minuartia adenotricha), перстач піщаний (Potentilla arenaria) тощо.

У Донецькому регіоні у складі монодомінантних угруповань переважають кретофільні види, серед яких багато ендемічних, а саме: молочай крейдолюбний (Euphorbia cretophila), чебрець крейдяний (Thymus cretaceus), бедринець вапнолюбний (Pimpinella titanophila), юринея короткоголова (Jurinea brachycephala), ранник крейдяний (Scrophularia cretacea), громовик донський (Onosma tanaitica), смілка крейдяна (Silene cretacea), гісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus), проломник Козо-Полянського (Androsace kozo-poljanskii) тощо.

Потенціал відновлюваності:

Дуже стійкі до впливу антропогенних факторів, але погано відновлюються після руйнування екотопів.

Режим збереження:

Регульованої заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у ПЗ"Медобори" (філіал Кременецькі гори) та в Українському степовому ПЗ (відділення"Крейдова флора").

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Включення місцезростань, що не охороняються, до природно-заповідного фонду та структурних елементів екомережі. Дотримання встановленого режиму охорони. Моніторинг стану угруповань.

Джерела інформації:

Перспективная сеть... , 1987; Ткаченко, Дідух, Генов та ін., 1998; Вакаренко, Дубина, 2006.

Автор:

Л.П. Вакаренко, Я.П. Дідух