Угруповання формації сеслерії Хейфлерова

(Seslerieta heufleranae)

Асоціації:

Валіськокострицево - хейфлеровосеслерієва (Seslerietum (heufleranae) festucosum (valesiacae)), гайовосамосилово - хейфлеровосеслерієва (Seslerietum (heufleranae) teucriosum (chamaedryis)), мечолистооманово - хейфлеровосеслерієва (Seslerietum (heufleranae) inulosum (ensifoliae)), низькоосоково - хейфлеровосеслерієва (Seslerietum (heufleranae) caricosum (humilis)), пірчастокуцоніжково - хейфлеровосеслерієва (Seslerietum (heufleranae) brachypodiosum (pinnatae)), пустельновівсюнцево - хейфлеровосеслерієва (Seslerietum (heufleranae) helictotrichosum (desertori)), середньотрясучково - хейфлеровосеслерієва (Seslerietum (heufleranae) brizidosum (mediae)), хейфлеровосеслерієва чиста (Seslerietum heufleranae purum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,9 - 15,1; І; 2;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Покуття та Придністров’я, південна частина Опілля - дуже рідко. (Тернопільська, Хмельницька, Івано-Франківська, Чернівецька області).

Фізико-географічні умови:

Угруповання трапляються на крутих обривистих північних та західних схилах горбів долини р. Дністер та її притоків зі свіжими малопотужними (5 - 10 см) рендзинами, які сформувалися на вапняках чи гіпсах, або на вапнистих глинистих сланцях.

Біотоп:

Різнотравно-низькоосокові (Cirsio-Brachypodion) лучні степи з домінуванням осоки низької (Carex humilis), сеслерії Хейфлерова (Sesleria heufleriana), куцоніжки пірчастої (Brachypodium pinnatum); карбонатні екосистеми, розвиток яких спричинений геоморфологічними формами.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінантів травостою.

Ботаніко-географічна значущість:

Реліктові угруповання, в яких домінантом є середньоєвропейський гірський вид на північно-східній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій одноярусний, складається із двох під’ярусів, густий (80 - 100%), заввишки 40-60 см. Перший під’ярус (заввишки 50 - 60 см) утворює едифікатор - сеслерія Хейфлерова - за участю куцоніжки пірчастої (подекуди до 35%), віхалки гіллястої (Аnthericum ramosum), ласкавця серповидного (Bupleurum falcatum), шавлії кільчастої (Salvia verticillata) - 1 - 5%, трясучки середньої (Briza media), пирія середнього (Elytrigia intermedia), рутвиці малої (Thalictrum minus). Другий під’ярус (заввишки до 25 см) утворюють оман мечолистий (Inula ensifolia) - 1 - 30%, осока низька - 1 - 35%, самосил гайовий (Teucrium chamaedrys), фіалка шершава (Viola hirta), чебрець Маршаллів (Thymus marschallianus). У найбільш сприятливих для сеслерії Хейфлерової екологічних умовах цей під’ярус відсутній або слабо виражений. Чим вища ценотична роль домінанта, тим стабільнішим є угруповання.

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Регульованої заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у НПП"Подільські Товтри", РЛП"Дністровський каньйон" (Тернопільська обл.), ботанічному заказнику місцевого значення"Пугачівка", ботанічних пам’ятках природи місцевого значення"Лиса гора","Скельно-флористичний резерват","Глушківські скелі" (Івано-Франківська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Сприяння відновленню домінанта, проведення моніторингу, організація об’єктів природно-заповідного фонду в місцях виявлення угруповань, заборона надмірного випасу та рекреації.

Джерела інформації:

Шеляг-Сосонко, Байрова, 1965; Дідух, Єременко та ін., 1982; Шеляг-Сосонко, Осычнюк, Андриенко, 1982; Дидух и др., 1984; Зеленая книга ..., 1987; Стойко та ін., 1998; Коротченко, 2004.

Автор:

І.А. Коротченко