Угруповання формації мигдалю низького

(Amygdaleta nanae)

Асоціації:

Безостостоколосово - низькомигдалева (Amygdaletum (nanae) bromopsidosum (inermis)), валіськокострицево - низькомигдалева (Amygdaletum (nanae) festucosum (valesiacae)), волосистоковилово - низькомигдалева (Amygdaletum (nanae) stiposum (capillatae)), вузьколистоковилово - низькомигдалева (Amygdaletum (nanae) stiposum (tirsae)), вузьколистотонконогово - низькомигдалева (Amygdaletum (nanae) poosum (angustifoliae)), кущовокараганово - низькомигдалева (Amygdaletum (nanae) caraganosum (fruticis)), найкрасивішоковилово - низькомигдалева (Amygdaletum (nanae) stiposum (pulcherrimae)), низькомигдалева чиста (Amygdaletum nanae purum), прибережностоколосово - низькомигдалева (Amygdaletum (nanae) bromopsidosum (ripariae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

8,0 - 9,6; ІІ; 3;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Спорадично у степовій та лісостеповій (Поділля) зонах.

Фізико-географічні умови:

Положисті схили, неглибокі западини на схилах, ділянки плато з чорноземними звичайними малогумусними слабо еродованими ґрунтами на карбонатних породах та лесах.

Біотоп:

Чагарникові степи.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінанта та співдомінантів. Співдомінанти - ковила волосиста (Stipa capillata), к. вузьколиста (S. tirsa), к. найкрасивіша (S. pulcherrima) - занесені до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

Домінант та ряд співдомінантів знаходяться на північній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Чагарниково-степові угруповання з нечіткою вертикальною диференціацією на яруси та під’яруси, значним варіюванням проективного покриття та видового різноманіття. Загальне проективне покриття угруповань коливається від 35 до 95%, чагарниково-трав’яний ярус заввишки 30 - 60 см, інколи відмічається мохово-лишайниковий ярус, утворений Tortula ruralis та Cladonia rangiformis. Проективне покриття головного домінанту - мигдалю низького (Amygdalus nana) - коливається в різних угрупованнях від 20 до 60%, співдомінантів різних угруповань - карагани кущової (Caragana frutex), костриці валіської (Festuca valesiaca), стоколосу прибережного (Bromopsis riparia), ефедри двоколоскової (Ephedra distachуa), тонконогу різнобарвного (Poa versicolor) та інших - від 10 до 25%. Видова насиченість угруповань асоціації коливається від 20 до 40 видів. У травостої угруповань, крім степових ксерофільних дерновинних (костриця валіська, різні види ковили, кипець гребінчастий (Koeleria cristata)) та мезоксерофільних кореневищних злаків (пирій повзучий (Elytrigia repens), тонконіг вузьколистий (Poa angustifolia)), досить значну роль відіграє ксеромезофітне степове різнотрав’я, зокрема кринітарія волохата (Crinitaria villosa), шавлія поникла (Salvia nutans) тощо. На Західному Поділлі та в західній частині суцільного ареалу угруповань зростає участь лісових та лучно-лісових видів - перлівки трансільванської (Melica transsilvanica), самосилу гайового (Teucrium chamaedrys) тощо.

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Регульованої заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються в Українському степовому ПЗ (відділення Хомутовський степ, Кам’яні могили), Луганському ПЗ (відділення Стрільцівський степ, Провальській степ), БЗ"Асканія-Нова", НПП"Подільські Товтри".

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Моніторинг за станом угруповань. Виявлення нових місцезнаходжень, включення їх до територій та об’єктів природно-заповідного фонду і екомережі.

Джерела інформації:

Куковица, Шеляг-Сосонко, 1970; Куковица, 1974; Осычнюк, Билык, Ткаченко, 1976; Шеляг-Сосонко, Осычнюк, Андриенко, 1982; Костильов, 1987а; Кондратюк, Бурда, Чуприна и др., 1988; Ткаченко, Дідух, Генов та ін., 1998; Каталог …, 2002.

Автор:

Л.П. Вакаренко, Я.І. Мовчан