Угруповання кедровососново - ялинових лісів

(Pineto (cembrae) - Piceetа (abietis)) та кедровососново - ялицево - ялинових лісів (Pineto (cembrae) - Abieto (albae) - Piceetа (abietis))

Асоціації:

Кедровососново - ялиновий ліс австрійськощитниковий (Pineto (cembrae) - Piceetum (abietis) dryopteridosum (austriacae)), кедровососново - ялиновий ліс сфагновий (Pineto (cembrae) - Piceetum (abietis) sphagnosum), кедровососново - ялиновий ліс чорницевий (Pineto (cembrae) - Piceetum (abietis) vacciniоsum (myrtilli)), кедровососново - ялиновий ліс чорницево - зеленомоховий (Pineto (cembrae) - Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli) - hylocomiosum), кедровососново - ялиновий ліс чорницево - сфагновий (Pineto (cembrae) - Piceetum (abietis) vaccinіoso (myrtilli) - sphagnosum), кедровососново - ялицево - ялиновий ліс австрійськощитниковий (Pineto (cembrae) - Abieto (albae) - Piceetum (abietis) dryopteridosum (austriacae)), кедровососново - ялицево - ялиновий ліс чорницево - зеленомоховий (Pineto (cembrae) - Abieto (albae) - Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli) - hylocomiosum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

15,2; І; 2;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Українські Карпати: Ґорґани, Чорногора, Чивчини (Івано-Франківська обл.), Покутсько-Буковинські Карпати (Чернівецька обл.).

Фізико-географічні умови:

Схили різної експозиції та стрімкості в межах 800 - 1500 м н. р. м., від прохолодної до холодної кліматичної зон, з гірськолісовими підзолистими дуже скелетними, переважно брилово-скелетними легко-суглинистими і супіщаними ґрунтами, рідше торф’янисті літосолі у смугах проходження потужних невапнистих кварцевих пісковиків, гравелітів та конгломератів ямненської і чорногірської світ.

Біотоп:

Ацидофільні гірські смерекові ліси Карпат.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінуючих видів у деревостані, співедифікатором яких є сосна кедрова (Pinus cembra) - ранньоголоценовий реліктовий вид, занесений до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

Острівні реліктові угруповання. Едифікатор та співедифікатор знаходяться на межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Деревостан різновіковий одноярусний із зімкнутістю крон 0,5 - 0,7 і продуктивністю ІІ - IV бонітетів. Його утворюють ялина європейська (Picea abies) та сосна кедрова, які у віці 100 - 300 років - заввишки 13 - 22 м. Подекуди (у багатших умовах місцезростань) у деревостані співдомінує і ялиця біла (Abies alba). У підліску ростуть горобина звичайна (Sorbus aucuparia), на верхніх гіпсометричних рівнях - сосна гірська (Pinus mugo). У густому (90%) трав’яно-чагарничковому ярусі флористичне ядро утворюють ацидофільні оліго- та мезотрофні бореальні види. Домінує чорниця (Vaccinium myrtillus) (85 - 90 %), подекуди - щитник австрійський (Dryopteris austriaсa) (30 - 50 %), поодиноко зростають брусниця (Rhodococcum vitis-idaea), безщитник розставленолистий (Athyrium distentifolium), підбілик альпійський (Homogyne alpina), баранець звичайний (Huperzia selago), плаун річний (Lycopodium annotinum), ожика гайова (Luzula luzuloides) та о. лісова (L. sylvatica), жовтозілля Фукса (Senecio fuchsiі), квасениця звичайна (Oxalis acetosella). Моховий покрив (70 - 90 %) утворюють плеуроцій Шребера (Plеurozium schreberi) та дикран мітловидний (Dicranum scoparium) з домішкою рунянки звичайної (Polytrichum commune), р. гарної (P. formosum), р. ялівцевої

(P. juniperinum) та гілокомія блискучого (Hylocomium splendens).

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Заповідний та заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються в ПЗ"Ґорґани", Карпатському НПП, ландшафтному заказнику загальнодержавного значення"Грофа", ботанічному заказнику загальнодержавного значення"Тавпиширківський", ботанічній пам’ятці природи місцевого значення"Садки" (Івано-Франківська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

У національному природному парку місцезростання рослинних угруповань включити до зони абсолютної заповідності, організувати моніторинг, потребує лісогосподарських заходів з лісовідновлення.

Джерела інформації:

Гринь, 1954; Стойко, 1961, 1966, 1977, 1980; Голубец, Малиновский, 1969; Берко, 1970; Голубець, 1971, 1977; Мілкіна, 1980, 1993а, 1997; Стойко и др., 1980а; Зеленая книга..., 1987; Голубец, Стойко, 1989; Стойко та ін., 1991, 1995, 1998; Шеляг-Сосонко та ін., 2002.

Автор:

П.М. Устименко, Л.І. Мілкіна