Угруповання скельнодубових лісів деренових

(Quercetа (petraeae) cornosа (maris))

Асоціації:

Скельнодубовий ліс дереновий (Quercetum (petraeae) cornosum (maris)), скельнодубовий ліс дереново - егоніховий (Quercetum (petraeae) cornoso (maris) - aegonychonosum (purpureo-caeruleі)), скельнодубовий ліс дереново - корнубійськофізоспермовий (Quercetum (petraeae) cornoso (maris) - physospermosum (cornubiensis)), скельнодубовий ліс дереново - парвськоосоковий (Quercetum (petraeae) cornoso (maris) - caricosum (brevicollis)), скельнодубовий ліс дереново - трилопатеволазурниковий (Quercetum (petraeae) cornoso (maris) - laserosum (trilobi)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

12,0; І; 2, 4;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Закарпаття (Виноградівський, Ужгородський, Берегівський райони), лісостепова зона Придністров’я (Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька, Вінницька, Одеська обл.), Гірський Крим (середній лісовий пояс).

Фізико-географічні умови:

Межиріччя, опуклі плато, верхні частини південних та південно-східних схилів із сірими та темно-сірими лісовими суглинками і дерново-карбонатними ґрунтами. У Гірському Криму - схили різної експозиції у межах висот 500 - 800 м н. р. м. із бурими, добре розвинутими ґрунтами на вапняках.

Біотоп:

Скельнодубові ліси.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості едифікатора із домінантами підлеглих ярусів (для рівнинної частини), звичайний тип асоційованості домінуючих видів (для Гірського Криму).

Ботаніко-географічна значущість:

Рідкісні для рівнинної частини України ліси на північній та східній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Деревостан одноярусний із зімкнутістю крон 0,4 - 0,7, утворений різновіковим (40 - 100 років) дубом скельним (Quercus petraea) ІІІ - V бонітетів, з участю дуба звичайного (Quercus robur), клена польового (Acer campestre), граба звичайного (Carpinus betulus), черешні (Cerasus avium). Чагарниковий ярус густий (0,3 - 0,6), у ньому переважає дерен справжній (Cornus mas), до якого домішуються ліщина звичайна (Corylus avellana), жимолость пухната (Lonicera xylosteum), скумпія звичайна (Cotinus coggygria). У середньогустому (30 - 40 %) травостої домінують осока парвська (Carex brevicollis) або егоніхон пурпурово-блакитний (Aegonychon purpureo-caeruleum). Флористичне ядро складають осока волосиста (Carex pilosa), куцоніжка лісова (Brachypodium sylvatica), перлівка поникла (Melica nutans), п. одноквіткова (M. uniflora), копитняк європейський (Asarum europaeum), конвалія звичайна (Convallaria majalis), купина широколиста (Polygonatum latifolium), к. пахуча (P. odoratum). У Гірському Криму деревостан має зімкнутість крон 0,7 - 0,9. Його утворює дуб скельний із домішкою граба звичайного, ясена звичайного (Fraxinus excelsior), липи кавказької (Tilia caucasica). Середній вік - 80 років, є деревостани віком понад 180 - 250 років. Висота дерев дуба скельного III бонітету досягає 20 м, діаметр стовбурів - до 50 см. Чагарниковий ярус (0,2 - 0,6) утворює дерен справжній із незначною участю мушмули звичайної (Mespilus germanica), бирючини звичайної (Ligustrum vulgare), бруслини бородавчастої (Euonymus verrucosa), б. європейської (E. еuropaea), б. широколистої (E. latifolia) тощо. Трав’яний ярус має проективне покриття 20 - 80%, у ньому, відповідно до екологічних умов, домінують фізосперм корнубійський (Physospermum cornubiense), лазурник трилопатевий (Laser trilobum), егоніхон пурпурово-блакитний (Aegonychon purpureo-caeruleum). Серед асектаторів травостою є види, занесені до ЧКУ - півонія кримська (Paeonia daurica), любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha), булатка червона (Cephalanthera rubra), б. великоквіткова (C. damasonium), коручка морозниковидна (Epipactis helleborine).

Потенціал відновлюваності:

Слабкий.

Режим збереження:

Абсолютної або регульованої заповідності, заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у НПП"Подільські Товтри", Карпатському БЗ (заповідний масив"Чорна гора"), Кримському ПЗ, Ялтинському ПЗ, ботанічному заказнику загальнодержавного значення"Обіжевський" (Тернопільська обл.), ландшафтних заказниках загальнодержавного значення"Савранський ліс" (Одеська обл.) та"Великий Каньйон Криму", гідрологічному заказнику загальнодержавного значення"Хапхальський" (АР Крим), заповідному урочищі"Байтали" (Одеська обл.) та ін.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Забезпечити охороною всі еталонні ділянки лісів.

Джерела інформації:

Гринь, 1971; Шеляг-Сосонко, Дидух, 1980; Шеляг-Сосонко и др., 1980; Зеленая книга ..., 1987; Дидух, 1992; Шеляг-Сосонко та ін., 2002.

Автор:

П.М. Устименко, Л.П. Вакаренко