Угруповання смердючоялівцевих рідколісь

(Junipereta foetidissimae)

Асоціації:

Смердючоялівцеві рідколісся жовтоасфоделінові (Juniperetum (foetidissimae) asphodelinosum (luteae)), смердючоялівцеві рідколісся низькоосокові (Juniperetum (foetidissimae) caricosum (humilis)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

12,5 - 13,4; І; 1;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Гірський Крим. Центральна котловина Кримського ПЗ, на схилах хребтів Синаб-Даг, Інжир-Сирт, г. Чучель та г. Чорна.

Фізико-географічні умови:

Займають круті (30 - 45о) південні, південносхідні, східні схили на висоті 700 - 900 м н. р. м. Ґрунти бурі, малопотужні (10 - 20 см), змиті, хрящувато-кам’янисті на юрських вапняках.

Біотоп:

Ялівцеві угруповання на карбонатах у Гірському Криму.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості субсередземноморського виду деревного ярусу ялівцю смердючого (Juniperus foetidissima), занесеного до ЧКУ, із домінантом томілярів - асфоделіною жовтою (Asphodelina lutea), занесеною до ЧКУ, та домінантом степів - осокою низькою (Carex humilis).

Ботаніко-географічна значущість:

Унікальне поєднання домінантів, один з яких (ялівець смердючий) знаходиться на північній, а другий (осока низька) - на південній межі поширення. Локалітет фрагментований, загальна площа угруповань не перевищує 90 га.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Двох’ярусні, світлі розріджені (0,3 - 0,5) рідколісся ялівцю смердючого. У віці 170 - 420 років (продуктивність Vа бонітету) висота деревостану становить 8 - 10 м, середній діаметр стовбурів - 22 см. Трав’яний покрив розріджений (до 30%). Домінантами виступають асфоделіна жовта або осока низька. Видовий склад відносно бідний (16 - 25 видів), багато облігатних карбонатофілів, ерозіофілів, однорічників, що зумовлено специфічними умовами місцезростань та значним пасквальним навантаженням. Тут трапляються різушка стріловидна (Arabidopsis sagitata), піщанка чебрецелиста (Arenaria serpyllifolia), осока гвоздиковидна (Carex caryophyllea), бедринець каменелюбний (Pimpinella lithophila), псефелус похилений (Psephellus declinatus), самосил гайовий (Teucrium chamaedrys), с. повстистий (T. polium), чебрець Кальє (Thymus callieri), ластовень розлогий (Vincetoxicum laxum) тощо.

Потенціал відновлюваності:

Дуже поганий через надмірний вплив диких копитних, які знищують травостій та інтенсифікують ерозійні процеси.

Режим збереження:

Заповідний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у Кримському ПЗ.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Включення місцезростань рослинних угруповань, що не охороняються, до природно-заповідного фонду та структурних елементів екомережі. Організація моніторингу за станом угруповань, дотримання режиму охорони.

Джерела інформації:

Дідух, 2003.

Автор:

Л.П. Вакаренко, Я.П. Дідух