Угруповання формації костриці карпатської

(Festucetа carpaticae)

Асоціації:

Волотистоломикаменево - карпатськокострицева (Festucetum (carpaticae) saxifragosum (paniculatae)), карпатськокострицева чиста (Festucetum carpaticae purum), щитковощавелево - карпатськокострицева (Festucetum (carpaticae) rumice tosum (scutati)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

11,1; І; 2;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Субальпійський пояс Українських Карпат (Чорногірський, Свидовецький, Мармароський, Чивчинський масиви) (ІваноФранківська та Закарпатська області).

Фізико-географічні умови:

Круті (40 - 550) південні і східні схили вапнякових скель у межах висот 1650 - 1780 м н. р. м з вологими кам’янистими ґрунтами холодної кліматичної зони. У місцях акумуляції уламкового матеріалу.

Біотоп:

Субальпійські луки із домінуванням злаків.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінантів.

Ботаніко-географічна значущість:

Домінування ендемічного виду - костриці карпатської (Festuca carpatica); співдомінування погранично-ареальних видів - ломикаменя волотистого (Saxifraga paniculata) і щавля щиткового (Rumex scutatus).

Ценотична структура та флористичне ядро:

Травостій з проективним покриттям 50 - 90% диференційований на три під’яруси. У першому, високому (70 - 80 см), під’ярусі зростають куничник очеретяний (Calamagrostis arundinacea), волошка карпатська (Centaurea carpatica), деревій стиснутий (Achillea stricta), будяк Кернера (Carduus kerneri). Другий, основний, під’ярус (40 - 50 см) формує костриця карпатська (25 - 70%) з участю астранції великої (Astrantia major), борщівника карпатського (Heracleum carpaticum), незабудки альпійської (Myosotis alpestris), кремени судетської (Petasites sudeticus). Третій, низький (20 - 25 см), під’ярус створюють співдомінанти, зокрема щавель щитковий, ломикамінь волотистий (20 - 50%), жовтець Хорншуха (Ranunculus hornschuchii), сольданелла угорська (Soldanella hungarica), айстра альпійська (Aster alpinum), первоцвіт Галлера (Primula halleri).

Потенціал відновлюваності:

Добрий.

Режим збереження:

Заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у ботанічній пам’ятці природи загальнодержавного значення"Скелі Близниці" (Закарпатська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Включення місцезростань угруповань, що не охороняються, до природно-заповідного фонду.

Джерела інформації:

Бедей, 1967; Малиновський, 1980; Зеленая книга ..., 1987; Стойко та ін., 1998.

Автор:

П.М. Устименко, Л.О. Тасєнкевич