Угруповання формації солодушки крейдяної

(Hedysareta cretacei)

Асоціації:

Крейдянокострицево - крейдяносолодушкова (Hedysaretum (cretacei) festucosum (cretaceae)), крейдяносолодушкова чиста (Hedysaretum cretacei purum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

15,4; І; 1;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Південний схил Середньоруської височини, крейдяні схили р. Комишної (Луганська обл.).

Фізико-географічні умови:

Схили різної експозиції з відслоненнями крейди, крейдяні осипи.

Біотоп:

Чагарниково-трав’янисті угруповання на карбонатах Середньоруської височини.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінанта і співдомінанта. Домінант - солодушка крейдяна (Hedysarum cretaceum) - занесений до ЧКУ, ЄЧС та ЧК МСОП. Співдомінант - костриця крейдяна (Festuca cretacea) - занесений до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

Ендемічні угруповання. Домінант є реліктовим східнопричорноморським ендемічним видом. Співдомінант - костриця крейдяна - також ендемік.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Одноярусні трав’янисті угруповання заввишки 70 - 90 см, їх загальне проективне покриття становить 70 - 80%. В майже чистих заростях солодушки крейдяної її проективне покриття досягає - 70%, а в угрупованнях зі співдомінуванням костриці крейдяної - до 50%. Травостої угруповань складають кретофільні ендемічні види, зокрема, чебрець крейдяний (Thymus cretaceus), ранник крейдяний (Scrophularia cretacea), кипець Талієва (Koeleria talievii), полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca), п. донський (A. tanaitica), дрік донський (Genista tanaitica), льонок крейдяний (Linaria cretacea), громовик донський (Onosma tanaitica) тощо.

Потенціал відновлюваності:

Незадовільний.

Режим збереження:

Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються в Українському степовому ПЗ (відділення"Крейдова флора").

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Створення заказника на правому березі р. Комишної (с. Новонікольське, Луганська обл.). Пошук нових місцезнаходжень. Включення місцезнаходжень угруповання до територій природно-заповідного фонду та екомережі. Моніторинг стану угруповань.

Джерела інформації:

Гринь, 1973; Ткаченко, Парахонська, 1985.

Автор:

Л.П. Вакаренко