Угруповання формації гісопу крейдяного

(Hyssopeta cretacei)

Асоціації:

Вапнолюбнобедринцево - крейдяногісопова (Hyssopetum (cretacei) pimpinellosum (titanophilae)), вапняковочебрецево - крейдяногісопова (Hyssopetum (cretacei) thymosum (calcarei)), крейдяноранниково - крейдяногісопова (Hyssopetum (cretacei) scrophulariosum (cretaceae)), сіроплодомаренково - крейдяногісопова (Hyssopetum (cretacei) asperulosum (tephrocarpae)), солончаковоподорожниково - крейдяногісопова (Hyssopetum (cretacei) plantaginosum (salsae)), солянковиднополиново - крейдяногісопова (Hyssopetum (cretacei) artemisiosum (salsoloiditis)), суцільнобілополиново - крейдяногісопова (Hyssopetum (cretacei) artemisiosum (hololeucae)), талієвокипцево - крейдяногісопова (Hyssopetum (cretacei) koeleriosum (talievii)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

14,8 - 17,8; І; 1;"рідкісні".

Поширення в Україні:

Басейн р. Сіверський Донець (Луганська, Донецька та Харківська області).

Фізико-географічні умови:

Схили річкових долин, балок та окремих гір з сухими крейдяними відслоненнями, що добре прогріваються.

Біотоп:

Різнотравно-гісопові угруповання на карбонатах Середньоруської височини та Донецького кряжу.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінанта та співдомінантів. Домінант - гісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus) - занесений до ЧКУ та ЄЧС. Співдомінанти - ранник крейдяний (Scrophularia cretacea), полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca) - занесені до ЧКУ, ЄЧС та ЧК МСОП.

Ботаніко-географічна значущість:

Домінант (гісоп крейдяний) та співдомінанти (ранник крейдяний та полин суцільнобілий) є вузькими кретофільними ендеміками басейнів річок Сіверського Дінця та Дону.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Одноярусні, досить розріджені угруповання. Загальне проективне покриття становить 30 - 35%, у тому числі едифікатора - гісопа крейдяного - 10 - 20%, співдомінантів у різних угрупованнях - до 10%. У складі трав’яно-чагарничкового ярусу переважають кретофільні види, серед яких багато ендемічних, а саме: юрінея короткоголова (Jurinea brachycephala), ранник крейдяний (Scrophularia cretacea), громовик донський (Onosma tanaitica), смілка крейдяна (Silene cretacea) тощо.

Потенціал відновлюваності:

Дуже слабкий.

Режим збереження:

Регламентованої заповідності, заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються в Українському степовому ПЗ (відділення"Крейдова флора"), НПП"Святі гори", ботанічних заказниках місцевого значення"Крейдяна рослинність біля с. Кірове" (Донецька обл.),"Крейдяні відслонення" (Луганська обл.),"Крейдяний" (Харківська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Впровадження на заповідних територіях заходів (регламентоване випасання тощо), які сприяють підтриманню оптимального стану угруповань. Картування нових місцезнаходжень, включення місцезростань, що не охороняються, до природно-заповідного фонду та до структурних елементів екомережі.

Джерела інформації:

Гринь, 1973; Перспективная сеть…, 1987; Кондратюк и др., 1988; Ткаченко та ін., 1998; Вакаренко, Дубина, 2006.

Автор:

Л.П. Вакаренко