Угруповання формації пирію ковилолистого

(Elytrigieta stipifoliae)

Асоціації:

Валіськокострицево - ковилолистопирійна (Elytrigietum (stipifoliae) festucosum (valesiacae)), вузьколистоковилово - ковилолистопирійна (Elytrigietum (stipifoliae) stiposum (tirsae)), вузьколистотонконогово - ковилолистопирійна (Elytrigietum (stipifoliae) poosum (angustifoliae)), залеськоковилово - ковилолистопирійна (Elytrigietum (stipifoliae) stiposum (zalesskii)), ковилолистопирійна чиста (Elytrigietum stipifoliae purum), кущовокараганово - ковилолистопирійна (Elytrigietum (stipifoliae) caraganosum (fruticis)), лессінгоковилово - ковилолистопирійна (Elytrigietum (stipifoliae) stiposum (lessingianae)), найкрасивішоковилово - ковилолистопирійна (Elytrigietum (stipifoliae) stiposum (pulcherrimae)), прибережностоколосово - ковилолистопирійна (Elytrigietum (stipifoliae) bromopsidosum (ripariae)), ранньоосоково - ковилолистопирійна (Elytrigietum (stipifoliae) caricosum (praecocis)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

15,2 - 17,2; І; 3;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Південно-східна частина степової зони України (Приазовська височина, Донецький кряж, Старобільщина) (Запорізька, Донецька, Харківська, Луганська області).

Фізико-географічні умови:

Схили річкових долин, балок та лиманів, ділянки вододілів зі змитими чорноземними та щебенистими ґрунтами на гранітах.

Біотоп:

Різнотравно-валіськокострицево-ковилові справжні степи.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Звичайний тип асоційованості домінанта та співдомінантів. Домінант - пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia) - занесений до ЧКУ, ЄЧС та ЧК МСОП. Співдомінанти - ковила Лессінга (Stipa lessingiana), к. найкрасивіша (S. pulcherrima), к. вузьколиста (S. tirsa) - занесені до ЧКУ. Ковила Залеського (S. zalesskii) занесена до ЧКУ, ЄЧС та ЧК МСОП.

Ботаніко-географічна значущість:

Угруповання на західній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

Загальне проективне покриття угруповань становить 50 - 70%, у травостої панує пирій ковилолистий (30 - 40%), співдомінантами в різних угрупованнях виступають карагана кущова (Caragana frutex), ковила Лессінга, к. найкрасивіша, к. Залеського, к. вузьколиста, костриця валіська (Festuca valesiaca), стоколос прибережний (Bromopsis riparia), осока рання (Carex praecox), тонконіг вузьколистий (Poa angustifolia) (15 - 20%). Переважно одноярусні трав’янисті угруповання, інколи наявний чагарниковий ярус, утворений караганою кущовою, або поодинокими кущами мигдалю низького (Amygdalus nana), таволги звіробоєлистої (Spiraea hypericifolia), кизильника чорноплідного (Cotoneaster melanocarpa) У складі трав’янистого ярусу переважають широкоареальні ксерофітні та мезоксерофітні степові види, в тому числі кипець гребінчастий (Koeleria cristata), самосил білоповстистий (Teucrium polium), кринітарія волохата (Crinitaria villosa), рутвиця мала (Thalictrum minus), льонок звичайний (Linaria vulgaris), котяча м’ята дрібноквіткова (Nepeta parviflora), вероніка австрійська (Veronica austriaca), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris), молочай степовий (Euphorbia stepposa) тощо.

Потенціал відновлюваності:

Задовільний.

Режим збереження:

Регульованої заповідності або заказний.

Забезпеченість охороною:

Охороняються в Луганському ПЗ (відділення Стрільцівський степ) та Українському степовому ПЗ (відділення Хомутовський степ, Кальміуське), НПП"Святі гори", РЛП"Половецький степ" (Донецька обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Пошук нових місцезнаходжень та включення їх до територій природно-заповідного фонду та екомережі. Моніторинг стану угруповань.

Джерела інформації:

Білик, Ткаченко, 1971б; Білик, 1973в; Кондратюк, Бурда, Чуприна и др., 1988; Ткаченко, Дідух, Генов та ін., 1998; Вакаренко, Мосякін, 1999.

Автор:

Л.П. Вакаренко