Угруповання формації костриці бліднуватої

(Festuсеta pallentis)

Асоціації:

Волосистоковилово - бліднуватокострицева (Festuсеtum (pallentis) stiposum (capillatae)), гайовосамосилово - бліднуватокострицева (Festuсеtum (pallentis) teucriosum (chamaedrytis)), низькоосоково - бліднуватокострицева (Festuсеtum (pallentis) caricosum (humilis)), пучкуватолещицево - бліднуватокострицева (Festuсеtum (pallentis) gypsophilosum (fastigiatae)), сивосонцецвітово - бліднуватокострицева (Festuсеtum (pallentis) helianthemosum (caniae)), скельноавринієво - бліднуватокострицева (Festuсеtum (pallentis) auriniosum (saxatilis)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань:

12,0 - 14,8; І; 2;"перебувають під загрозою зникнення".

Поширення в Україні:

Волинська височина, Гологоро-Кременецькі гори, Опілля, Придністров’я - дуже рідко (Рівненська, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька області).

Фізико-географічні умови:

Угруповання формуються переважно на вершинах та стрімких схилах південної експозиції кам’янистих гряд з дерновокарбонатними малопотужними ґрунтами на вапняках, мергелях та гіпсангідритах.

Біотоп:

Різнотравно-низькоосокові (Cirsio-Brachypodion) лучні степи з домінуванням осоки низької (Carex humilis), сеслерії Хейфлерова (Sesleria heufleriana), куцоніжки пірчастої (Brachypodium pinnatum), карбонатні екосистеми, розвиток яких спричинений геоморфологічними формами.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість:

Рідкісний тип асоційованості домінантів травостою. Домінант (костриця бліда (Festuca pallens)) та співдомінант (сонцецвіт сивий (Helianthemum canum)) занесені до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість:

Домінант - середньоєвропейсько-субсеред земноморський вид на східній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро:

За своїм еколого-ценотичним характером належить до петрофітного варіанту лучних степів. Травостій із проективним покриттям 40 - 80%, заввишки від 25 до 65 см, складається із двох, іноді трьох, під’ярусів. У деяких асоціаціях формується розріджений перший під’ярус (45 - 65 см) із ковили волосистої (Stipa capillata) з проективним покриттям 10 - 20% та домішкою різнотрав’я: шавлією лучною (Salvia pratensis) та ш. кільчастою (S. verticillata), синяком звичайним (Echium vulgare), лещицею малонасінною (Gypsophyla oligosperma), чистецем прямим (Stachys recta). У більшості асоціацій перший, або другий, під’ярус (25 - 35 см) формує домінант - костриця бліднувата - з проективним покриттям 20 - 45% за участі костриці валіської (Festuca valesiaca), горицвіту весняного (Adonis vernalis), сону чорніючого (Pulsatilla nigricans), люцерни румунської (Medicago romanica), маренки рожевої (Asperula cynanchica), астрагалу еспарцетного (Astragalus onobrychis), чини паннонської (Lathyrus pannonicus), вероніки колосистої (Veronica spicata), подорожника середнього (Plantago media) та конюшини гірської (Trifolium montanum). Другий, а у деяких асоціаціях - третій, невисокий (до 15 см) під’ярус з проективним покриттям 10 - 15% утворюють осока низька (Carex humilis), перстач пісковий (Potentilla arenaria), авринія скельна (Aurinia saxatilis) з участю чебрецю Маршалла (Thymus marschallianus), фіалки двозначної (Viola ambigua). Характерним є переважання лучно-степових видів за незначної участі степових.

Потенціал відновлюваності:

Угруповання добре утримують свої позиції, але після руйнування екотопів відновлюються погано.

Режим збереження:

Регульованої заповідності.

Забезпеченість охороною:

Охороняються у ПЗ"Медобори" (філіал"Кременецькі гори") (Тернопільська обл.), комплексних пам’ятках природи місцевого значення"Великі Голди","Скельно-флористичний резерват" (Івано-Франківська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації:

Сприяння відновленню домінанта, організація моніторингу, обмеження рекреації.

Джерела інформації:

Заверуха, 1963, 1978; Зеленая книга ..., 1987; Стойко та ін., 1998.

Автор:

І.А. Коротченко